П'ятниця,18:27, клуб “Біла змія”
Я не чула про Вільямсів вже як 3 дні, але сьогодні в клубі почую. Себастьян влаштував тут бійцівський клуб. В ньому бере участь Джексфорд, а проти кого саме я не знаю. Всі чогось починають шуміти, а музика стає тихіше. В чорній короткій сукні, на чорних підборах, піднімаюсь на другий поверх, щоб мене всі почули.
-На платформу для бою виходить Джексфорд Вільямс… - В мікрофон говорить ведучий. -А також на платформу виходять всі відомий як холостий. -І тут толпу розриває. -Прошу тишини. Передаю слово Лисичці.
І саме в той момент Джек зрозумів, що тут є я. Та не тільки він, а ще й його брати та Массимо. Погляд у Старшого Вільямса був холодний, але не як завжди.
Мені передали мікрофон, я ліктями вперлася в скляний поручень, ноги трішки схрестила та промовила.
-Хай виграє найсильніший. Любий тримайся. - Я передала мікрофон ведучому. І після моїх слів всі почали кричати, по типу “ти краща” та “хто цей любий”. Бій почався.
***
Бій вже триває 5 раунд. Весь час я ловила погляд Джексфорда на собі. Він програвав. Я не могла дивитися як його добивають. Я розвертаюсь та йду до ведучого. Стою спиною до всіх, а лицем до ведучого.
-Холостий мухлює. Максимум ще раунд і закругляйтесь.
***
П'ятниця, 20:13, квартира Ліліян.
На мій телефон прийшло повідомлення про пропущений дзвінок. Вільямс. Джексфорд. Я передзвонюю.
-Як?
-Не розумію про що ти.
-Я програвав, але я виграв. Я знаю, що ти тут причетна.
-Ні.
-Не вірю.
-Так не вір.
-Тепер цей Холостий думає, що я судью підкупив і лякає мене. Це ж ти. - Його голос почав підвищуватися.
-Тебе колись це лякало? Захопив Італію, а боїшся Холостого. Цікаво.- Кинула трубку я пошла на другий поверх але не дійшла до нього.
Солодкий запах.
Темнота.
Чужі голоса.
Я розуміла тільки одне.
Вони розмовляють італійською.