РОЗДІЛ 20.2

Бібліотека Піднебесного міста як завжди здавалася безлюдною. Тут панувала абсолютна тиша, якщо не брати до уваги шурхотіння сторінок. Саме тут Аня вже вкотре перечитувала той самий щоденник Іріди. Дівчина вважала, що завдяки цьому зможе розгадати всі таємниці тієї галявини і чудовиська, що її охороняла. 

Втім Аня постійно не вистачало на це часу. Після повернення з відпустки її життя знову повернулося до попереднього стану. Завдання, продовження навчання, от тільки тепер замість тренувань вона ходила на побачення. Теон авторитетно заявив, що більше нічому навчити її зможе, тим більше, що вона чудово тренується під час завдань. Можливо він і не брехав, але скоріше за все, просто вирішив змінити спаринги в залі на ніжні обійми вдома. 

Іноді Аня корила себе за те, що витрачала так багато часу на Теона, замість того щоб зайнятися справою і нарешті розгадати всі таємниці. Втім без світлого вона просто не могла жити, його образ постійно переслідував її. Дівчина неймовірно сумувала, навіть коли вони не бачилися всього декілька годин. Втім, якщо вірити Теонові, він відчував те саме.

Того дня світлий затримувався на завданні. Тому, скориставшись нагодою, Аня вирішила присвятити вільний час щоденнику. Найкращим місцем для цього була бібліотека, тут панувала атмосфера, яка допомагала максимально зосередитися та не давала зайвий раз відволікатися. 

Кейт збираюся скласти подрузі компанію. Вона і сама частенько пропадала в бібліотеці останнім часом. Хоча з Гернелом у неї нічого й не вийшло, але свою ідею стати розпорядником, вона не залишила. Тому продовжувала старанно вивчати всю інформацію, пов’язану з Системою. Але цього разу її планам завадила Афіна, яка запросила Кейт в Палац Рівноваги, і запропонувала показати на практиці як все працює. 

Саме тому в бібліотеку Аня й пішла сама. З кожним днем вона все більше і більше розуміла, що всі ці дивні “прориви потойбічних” і справді справа рук сірих. І мати Теона про це здогадувалася. Вона неодноразово знаходила докази непричетності Самаеля і його клану до частини завдань, але її здогадкам не повірив навіть чоловік. В своєму щоденнику Іріда описувала безліч ритуалів, які могли б наблизити Аню до істини,але вона не розуміла їх значення і суті, тому їй доводилося шукати додаткову літературу. 

Поступово картина починала вимальовуватися, але чим ближчою вона була до розгадки, тим страшнішими ставали її здогадки. І хоча дівчина ще не розкрила всі таємниці, але вона переконалася, що її ідеї, на жаль, правильні. Зіставивши всі факти, можна було сказати, що Чорні кристали захищали колодязь, який по суті  був гніздом, в якому зберігалося яйце з потворою. А зала з деревом забезпечувала комфортні умови для розвитку яйця, а потім і потвори. Потвора дуже довго знаходилась у яйці, повільно висмоктуючи життя з тієї зони, а коли прийшов час вилупитися, то і апетити стали більшими, тому зона ураження так швидко розросталася. Але дещо не давало Ані спокою. Навіщо сірим витрачати десятки років на створення одного єдиного чудовиська, як ще й потребує стільки енергії. Було і ще одне питання, яке лякало її більше всього. Скільки ще таких істот створили? Тим більше, останнім часом охоронці, повертаючись з завдань, все частіше розповідали про дивну поведінку потойбічних. 

Думки в голові перемішалися, а мозок просто відмовлявся думати. Дівчина рішуче закрила щоденник і заховала його в сумку. На сьогодні з неї досить. Занадто сильно вона втомилася сьогодні. Їй вперше довелося стримувати стихію, а не боротися з потойбічними, чи то потворами сірих. На декілька островів в тихому океані насувалося цунамі, яке загрожувало створити справжню екологічну катастрофу. Все це загрожувало якщо і не цілому людству, то як мінімум, добрій його половині, не кажучи вже про масове вимирання багатьох видів тварин та рослин. 

На це завдання Аня витратила безліч сил. В якийсь момент вона навіть думала, що нічого не вийде, але зрештою їй вдалося все владнати і заспокоїти водну стихію. Зараз же вона відчувала себе занадто втомленою, тим більше скоро мав повернутися Теон, а вона просто не змогла б заснути, якби хоч на хвилинку не побачилася з ним. 

Дівчина вже збираюся піти, але її планам завадив Денис, який з’явився неочікувано, так, що навіть трохи її налякав. Останнім часом з Цвєтковим вони бачилися вкрай рідко, Аня вже навіть думати про нього забула. 

- Привіт, що робиш? - з посмішкою запитав він, напевно Ден хотів здаватись привітним, але трохи переборщив і виглядав, скоріше, дурнуватим. 

- Збираюся йти відпочивати, - а от Аня навіть не намагалася імітувати привітність.

- Вислухай мене, будь-ласка, - жалібно попросив він. 

- Ну говори, - дозволила йому дівчина, але в будь-який момент вона готова була піти, їй мало вірилось, що Денис скаже щось нормальне. 

- Я кохаю тебе, я не хочу тебе втрачати, - ледь не плачучи зізнався Цвєтков. 

Чого-чого, а такого повороту подій Аня очно не очікувала. Втім, як і Денис не очікував того, що їй буде абсолютно все одно на його зізнання. Скажи він це ще декілька місяців тому, можливо вона і раділа, але зараз їй це не потрібно. Побачивши, що його слова взагалі не заділи її душу, Ден вирішив змінити тактику. 

- Твій Теон просто грається з тобою. Він розіб’є тобі серце і покине. Ти ж знаєш, що він закоханий в Кіару? Думаєш він міг її розлюбити? Ні, він все ще сохне по ній і просто хоче насолити. Ти стала просто розмінною монетою в його грі.

- Денисе, щоб ти не казав, тобі я не повірю. Я довіряю Теонові, на відміну від тебе, він чесний, надійний і порядний чоловік, і ніколи б не вчинив так зі мною, - впевнено відповіла Аня, тема з Кіарою вже не була для неї болючою, тому і реагувати на неї вона перестала.