РОЗДІЛ 20.1

Хоча на початку Аня рвалася в Піднебесся, досить скоро з її голови повністю вивітрились всі думки про роботу і завдання. Вона почувалася максимально щасливою в цьому будиночку поруч з Теоном, який кожної секунди знову і знову доводив, що його слова про кохання не пустий звук. Дівчина раніше і подумати не могла, що в цьому, на перший погляд, спокійному і абсолютно правильному чоловікові може бути заховано стільки пристрасті і якогось порочного магнетизму. 

Останній день відпустки добігав до кінця, і тепер думка про повернення до звичного життя лякала. Ані хотілося вчепитися руками і ногами за дерев’яну колону на ганку і кричати “не хочу додому”. Втім вона так цього і не зробила, здоровий глузд взяв верх. Тільки коли Теон відкрив портал, дівчина тяжко зітхнула.

- Не сумуй ми сюди ще не раз повернемось, - запевнив її світлий.

Ці слова зробили повернення додому менш сумним, адже Аня справді повірила, що ще не раз зможе побувати в цьому і справді казковому місці. Її трохи лякала думка, що в Піднебессі їхні стосунки з Теоном будуть не такими, постійно знайдуться люди і справи, які будуть їм заважати. Втім навічно залишатися в таємному будиночку вони також не могли. Особливо в той час, коли в світі відбувається бозна що. 

В Піднебессі було тихо і безлюдно. Це дозволило парочці світлих ще трохи побути наодинці. Вони довго стояли під будинком Ані і цілувалися, не бажаючи відпускати одне одного. Втім погода надворі була по зимовому прохолодна, тому вони доволі швидко змерзли і навіть кохання вже не могло їх настільки зігріти. Аби ще хоч трохи відтягнути момент розставання Теон вирішив провести дівчину прямо до її квартири. Ще на другому поверсі до них донісся дивний завиваючий спів. Але чим ближче вони підходили до квартири, тим більше Аня переконувалася, що ця надривна, сповнена смутком і сто відсотків алкогольним сп’янінням пісня, лунала саме її помешкання. Тим більше голос Каті вона з легкістю впізнала, та і репертуарчик був точно її. Втім солістка була не одна, їй підвивав ще один жіночий голос, який дуже сильно нагадував Афіну. 

Двері Аня відкривала з острахом, а от Теона ситуація сильно веселила. Дівчина прокралася навшпиньки коридором, щоб завчасно не привертати увагу до свого повернення, а потім тихенько заглянула в кімнату подруги, звідки і доносилося те виття. Перед її очима відкрилася доволі гнітюча картина. Катя з Афіною сиділи на підлозі через контейнерів від суші, та пляшок з алкоголем. Дівчата тихесенько включили музику на телефоні, але підспівували їй надто голосно, повністю перекрикуючи голос співачки. Один трек закінчився і за ним відразу почався інший, об’єднувало їх лише одне - тема любовних страждань. 

- І що тут відбувається? - Аня зрозуміла, що приховувати своє повернення і далі немає сенсу, тим більше їх просто розпирало від цікавості, що довело дівчат до такого стану.

- О, Анічка, кохання моє, зіронька моя, сонечко моє, - язик у Кейт добряче заплітався, але здається, вона і справді була рада поверненню подруги. - А ми тут трошки вирішили залити горе шампанським.

- З якого приводу? 

- Ой, та тих провидів повно, нерозділене кохання, чоловіки козли, баби дури, - подала голос Афіна, вона також була досить п'яненька. 

- Радий був всіх бачити, але здається мені пора, - ледве стримуючи сміх сказав Теон, він на прощання цьомнув Аню в щоку і поспішив покинути цей клуб не дуже анонімних алкоголіків.

Але раптом він зупинився, повернувся до кімнати, швиденько зібрав порожні пляшки і контейнери від суші, ще раз поцілував на прощання свою дівчину і тільки потім пішов геть. Ані ж нічого іншого не залишалось, як сісти поруч з дівчатами на підлогу і долучитися до їхнього алкогольно-любовного святкування. 

- Так що у вас сталося поки мене не було? Хто такий безстрашний і недоумкуватий посмів вас образити? - запитала вона у подруг.

- Гернел скотина, - першою почала Катя. - Але говорити, що всі чоловіки козли не буду. твій Теончик просто бусіночка. Такий дбайливий, наше сміття забрав, - можливо вона продовжила б вихваляти світлого, але її монолог перервала гикавка.

- А з головним розпорядником що не так?

- Він мене відшив, дуже жорстоко, - зізналась Катя і випила ще трохи шампанського прямісінько з пляшки. 

- Так, налийте й мені шампанського, мені потрібно дійти до вашої кондиції, аби нормально розуміти, що відбувається, - сказала Аня.

 Афіна простягнула їй непочату пляшку шампанського, даючи зрозуміти, що наливати тут ніхто не буде, і взагалі в цій компанії з мілкого посуду не п’ють. Аня все зрозуміла без слів і майстерно відкрила шампанське. Поки вона намагалася наздогнати цей “алкопотяг”. Кейт продовжила свою розповідь. 

Головний розпорядник сподобався їй з першого погляду, високий, солідний і неймовірно серйозний чоловік. І дарма, що трохи старший, ну як трохи… як потім виявилось, то він тільки виглядає років на тридцять п’ять - сорок, а насправді він тисячолітній дід. Але навіть ця інформація не зменшила Катіну зацікавленість. Єдине що її зупиняло, це відчутна його холодність і відстороненість. Останнім часом вони частенько зустрічалися, але він ставився до дівчини скоріше, як до дуже допитливої дитини. Втім Катю це мало бентежило і врешті решт вона вирішила його запросити на вечерю. Але Гернел їй відмовив і сказав, що між ними нічого не можу бути. Його не цікавлять маленькі дівчатка.

- Досить грубо, але треба відзначити, що він не водив тебе за ніс, не брехав і відразу сказав як є, - сказала Аня.