РОЗДІЛ 19

Місце в яке вони телепортувалися нагадувало зимову казку. Лісова галявина вкрита пухким шаром снігу, а посеред неї сучасний двоповерховий будинок з каменю та дерева. Вдалині виднілися гори вкриті темною вуаллю ночі. З димоходу в нічне небо здіймався дим, а це означало, що всередині тепло і затишно. Втім і надрові, незважаючи на легкий морозець холод майже не відчувається. Аня на повні груди вдихнула свіже зимове повітря, цей запах нагадував їй Теона, можливо тому що Катя саме так відчувала його енергію, а можливо тому що він просто поруч з нею в цей момент і в цьому місці. 

Світлий провів її у будинок. Його внутрішнє оздоблення мало чим відрізнялося від помешкання Теона в Піднебессі. Той самий мінімалізм і переважно білі відтінки в інтер’єрі. Втім були і відмінності. В цьому лісовому будиночку були просто величезні вікна, з яких вдень відкривався неймовірний краєвид. Зараз же видно було тільки невеличке озерце, над яким здіймалася пара, і, що дивно, його поверхню не вкривав лід, хоча надворі був мороз. 

Справжньою прикрасою першого поверху був великий камін з грубого сірого каменю, який не тільки обігрівав будинок, а й трохи освітлював своїм полум’ям перший поверх, створюючи приємну романтичну обстановку.

- Це таємний дім мої батьків, - сказав Теон. - Сюди вони тікали від тягаря долі верховних. 

- Бути верховним так складно? 

- В Піднебессі вони постійно були в центрі уваги, їхня репутація мала бути бездоганною. Тай роботи насправді багато. Тим більше, що мої батьки продовжували виконувати завдання, хоча зазвичай верховні цим не займаються. А в цьому будинку вони ставали самі собою, насолоджувались життям. 

- Ну в такому місці складно не насолоджуватись життям, - сказала Аня.

Її слова викликали у світлого посмішку. Найбільше він боявся, що їй тут може не сподобатися, але очі Ані говорили, що вона просто в захваті. Теон підійшов ближче і обійняв її. Він навіть не знав як це пояснити, але за той один єдиний день, що вони не бачились він встиг скучити за нею. 

- Мені так тебе тут не вистачало, здавалось, що ми не бачились цілу вічність, - пошепки зізнався він. - Раніше я обожнював тут бувати, саме тут я відчував себе звичайною дитиною, яку люблять, про яку піклуються, вдома ж батькам не вистачало на мене часу зазвичай. А після їхньої смерті, я максимально швидко владнав всі термінові справи і втік сюди, аби зализати душевні рани. І навіть тоді мені не було тут самотньо. Але зараз, без тебе тут було вкрай порожньо і некомфортно.

- А Кіару ти запрошував сюди ще коли твої батьки були живі? - обережно запитала Аня, вона боялася зіпсувати момент, але це питання її занадто турбувало. 

- З чого ти взяла, що я її запрошував? - здивування Теона виглядало максимально щирим. - Ти взагалі перший гість в цьому будинку. 

- Просто Кіара сказала… - Аня навіть продовжувати не хотіла, вона розуміла наскільки безглуздо було довіряти словам красуні. 

- Що вона тобі сказала? - Теон починав злитися, він навіть відпустив дівчину з своїх обіймів. 

Приховувати правду Аня не стала, вона розповіла йому як пройшла її зустріч з Кіарою від початку до кінця. Правда в своїх власних дурнуватих сумнівах дівчина зізнаватися не стала. Вона і так почувалася винною, що повірила не Теонові, а Кіарі, яка точно не бажає їй добра.

- Повір мені, я ніколи нікого сюди не запрошував, крім тебе. І більше того, Кіара занадто високої думки про себе. Якщо я колись її і кохав, то це давно в минулому. І те, що відчував до неї і поруч не стояло з моїми почуттями до тебе, - останню частину фрази світлий сказав з такою ніжністю, що сумніватися в правдивості його слів було просто неможливо. - Я кохаю тебе і тільки тебе.

Більше ніяких сумнівів не було, Аня відчула як спала тривожна напруга, яка не давала їй спокійно жити останню добу. Від радості вона просто повисла на шиї в Теона. Така реакція викликала у світлого посмішку. 

- Давай домовимося, я довіряю тобі, а ти мені, а на слова усіляких там Денисів, Кар, чи інших сторонніх осіб ми реагувати не будемо, - запропонував світлий.

- Добре, але до чого тут Денис? - розгублено запитала Аня, вона не розуміла чому Теон про нього згадав.

- Він твоє минуле, яке тебе переслідує.

- Я до нього нічого не відчуваю, окрім роздратування. 

- Ти навіть не уявляєш наскільки мені приємно це чути, - Теон навіть полегшено зітхнув. 

Аби довести правдивість своїх слів, Аня стала навшпиньки і ніжно поцілувала його. Такі аргументи світлому сподобались і він з радістю їх підтримав. Нарешті вся недосказанність між ними зникла і можна було просто віддатися почуттям. 

Втім романтику зіпсувало бурчання живота Теона. Світлий повідомив, що сьогодні ще нічого не їв, адже без Ані йому і шматок в горло не ліз. Дівчина хотіла приготувати вечерю, але світлий, як гостинний хазяїн взяв цю задачу на себе. Ані ж тим часом він запропонував поніжитися в гарячому джерелі, яке розташовувалося прямісінько біля будинку. Від такої пропозиції складно було відмовитися.

Теон галантно допоміг їй віднести сумку з речами наверх і показав кімнату, в якій вона буде жити найближчими днями. Важко було не здогадатися, що ця спальня належала світлому, кожна дрібничка інтер’єру вказувала на власника. Але остаточно переконатися в своїй правоті Ані допомогла шафа, заповнена його одягом. Той факт, що вони залишилися один на один, житимуть в одній кімнаті і спатимуть в одному ліжку змушував її серце битися частіше. В глибині душі було трохи страшно, але щастя затьмарювало цей підступний страх.