РОЗДІЛ 12

Вранці Аня навіть не встигла очі розплющити, як Катя, вже при повному параді, залетіла в її кімнату, і повідомила, що сьогодні не зможе скласти їй компанію за сніданком. Якась дівчина дізналася, що Кейт професійний стиліст-візажист і просто благала її про допомогу. Їй терміново потрібно було привернути увагу хлопця, в якого вона закохалася з першого погляду, а він її взагалі не помічав. Дівчина вважала, що стильний одяг і розкішний макіяж допоможе їй влаштувати своє особисте життя. Катя не розділяла її оптимістичні настрої, але все одно погодилася допомогти, як то кажуть, бажання клієнта - закон. Зранку вони саме мали обговорити умови їхньої співпраці. 

Декілька разів попросивши вибачення, Кейт буквально полетіла на зустріч. Бідолашна навіть не поснідала, хоча зазвичай строго дотримувалася графіку харчування. Що там казати, вона просто дуже любила поїсти, але при тому завжди залишалася худою. 

Аня ж задумалася. Це ж треба, навіть тут всі намагаються завести якісь стосунки, закохуються, страждають від нерозділеного кохання, а їй, як завжди, не до цього. Вона і про Дениса згадувала тільки коли той майорів на горизонті. Він просто см нагадував про себе, а інакше вона вже давно забула про його існування. Хоча пройшло трохи більше тижня, колишнє життя здавалося таким далеким і чужим. 

її філософським роздумом завадило бажання поворухнутися, якому дівчина поспішила підкоритися. Як же вона про це пожалкувала. Все її тіло одночасно пронизав просто пекельний біль. Вчорашнє катування не пройшло для неї безслідно. Тепер просто кожною клітинкою свого тіла вона відчувала що таке та клята крепатура. Аня здавалось, що у неї навіть на щоках болять м’язи, хоча це було і неможливо. 

Вона зібрала всі сили в кулак і спробувала встати. Від болю аж сльози виступили. Аня, не стримуючись, застогнала і впала назад на ліжко. Вона згадала Теона кількома не літературними словами. Якраз в цей час в двері її кімнати хтось постукав. Катя вже пішла, та і зайшла б без стуку, а значить в квартирі був хтось чужий. Проте Ані було все одно, навіть якщо це грабіжник, нехай бере все, вона навіть пальцем не пошевелить, щоб йому завадити. В двері постукали ще раз. 

- Та заходьте вже! - викрикнула дівчина, не приховуючи свого роздратування, їй навіть було все одно, що хтось побачить її в милій піжамці з ведмедиками.

- І тобі доброго ранку, - привітався Теон і зайшов в її кімнату, судячи з його виразу обличчя, світлому було дуже весело.

- Як тобі не соромно мені на очі показуватися? -  запитала Аня і максимально голосно застогнала, щоб показати як їй погано.

- А мало бути соромно? - Теон навіть не приховував свій чудовий настрій, він неначе насолоджувався її болем. 

- Ти точно охоронець? Більше схожий на потойбічного, - сказала дівчина і кинула в нього подушкою. Мало того, що світлий з легкістю ухилився від цієї атаки, так ще їй знову стало дуже боляче. - А хоча, ти правильно зробив, що прийшов, дивися, насолоджуйся результатами свого знущання над моїм бідним тільцем. 

- Ой, та які там знущання, всього легенька розминочка, не перебільшуй. Краще на от, випий.

Теон простягнув їй невеличку скляночку, в якій бовталася яскраво-зелена рідина незрозумілого походження, ніяких написів чи етикеток Аня не знайшла. Ця таємнича склянка не вселяла довіри, тим більше, що обличчя світлого знову прикрашала тама підступна посмішка, яку Аня вже бачила вчора. До неї нарешті дійшло, що він мав на увазі, бажаючи «приємного ранку».  Теон чудово знав, що їй буде дуже погано. Аня кинула на нього сердитий погляд, а він тільки кивнув головою на склянку, призиваючи її випити цю зелену жижу. Дівчина була впевнена, що гірше вже не буде, навіть якщо там отрута, то краще померти ніж терпіти і далі цей біль. Вона відкрила пробку і залпом випила увесь вміст склянки. На смак нагадувало ставкову воду перемішану з горілкою. Дівчина скривилася і закашлялась, а от Теона це видовище ще більше порадувало. Ну точно не світлий, а справжній демон з самісінького дна Пекла. 

Яким би огидним не було це пойло, але Аня відразу відчула полегшення. Її м’язи все ще боліли, але вже не настільки нестерпно. Можна було навіть потроху рухатися, чим вона і скористалася. В Теона полетіла ще одна подушка, на цей раз він не очікував нападу і проґавив «снаряд», який приземлився йому прямісінько в обличчя.

- От так і допомагай людям, - з театральним смутком в голосі сказав він. - Я прийшов тебе врятувати, а ти подушками кидаєшся.

- Та якби не ти, у мене нічого б і не боліло.

Він щось тихо пробурмотів у відповідь, але дівчина не розчула. Теон вийшов з її кімнати нічого не пояснюючи, Аня навіть злякалася, що образила його. Але з глибини квартири почувся плескіт води і незабаром світлий повернувся. 

- Вибач, але доведеться трохи намочити твою милу піжаму з ведмедиками.

Вона навіть не встигла зрозуміти що він мав на увазі. Теон раптово підхопив її на руки і відніс в ванну. Він обережно, немов кришталеву вазу, поклав її в теплу воду. Аня ж тільки здивовано кліпала очима. Як би там не було, а на руках носили її вперше. 

- У тебе приблизно півгодини щоб прийти до тями, а потім треба буде збиратися на заняття, - діловито заявив Теон і поспішив вийти з ванної кімнати. 

- Ти справжній тиран і деспот! - крикнула йому вслід Аня.

До неї долинув тільки його тихий сміх, а потім грюкнули вхідні двері. Теон пішов. Аня ж стягнула з себе мокрий одяг і спробувала максимально розслабитися. Від теплої води їй стало легше, чи то подіяли ті бридкі ліки, але біль майже зник, і вона змогла нормально рухатися.