Я обираю себе
ПРОЛОГ
Я більше не повертаюсь
Я думала, що найважче — піти.
Потім думала, що найважче — залишитись самій.
Але ні.
Найважче — це не зрадити себе, коли з’являється шанс знову зробити «як було зручно».
Я стояла біля вікна.
Та сама квартира.
Те саме місто.
Але інша я.
І вперше я не думала про минуле як про біль.
Я думала про нього як про досвід.
Який я більше не хочу повторювати.
Раніше я жила так, ніби мене можна було втратити.
І мене втрачали.
Бо я сама себе не тримала.
Я боялась бути одна.
Трималась за людей.
За стосунки.
За ілюзії.
І кожного разу губила себе ще більше.
Зараз…
я не боюсь.
Не тому, що стала сильною.
А тому, що навчилась бути з собою.
Я більше не шукаю, хто мене врятує.
Я більше не чекаю, що хтось зробить мене щасливою.
Я більше не живу «для».
Я живу.
І цього достатньо.
Телефон лежить поруч.
Іноді він дзвонить.
Іноді пишуть.
Іноді минуле намагається нагадати про себе.
Але тепер…
я не реагую автоматично.
Я обираю.
І це найважливіше, що я зрозуміла:
свобода — це не коли ти одна.
Свобода — це коли ти не зраджуєш себе, навіть коли поруч є хтось інший.
Я подивилась на своє відображення.
І вперше не шукала недоліки.
Не згадувала помилки.
Не оцінювала.
Я просто дивилась.
І бачила себе.
— Я обираю тебе, — тихо сказала я.
І цього разу це було не обіцянкою.
Це було рішенням.
#717 в Сучасна проза
#43 в Не художня література
Відредаговано: 08.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
