Розділ 2

Марію турбувало те, як з часом змінюються їхні з Василем стосунки. Як з бажаної жінки вона поступово перетворюється на матір і сестру для нього. З одного боку чоловік почав ставитися до неї ніжніше. Більше обіймати, усміхатися, розмовляти з нею про життя. Марія ніби знайшла брата, якого в неї ніколи не було, чи друга, якого завжди хотіла мати. З іншого — її переслідувало відчуття, що вона для нього тепер не жінка і скоро він почне шукати когось на стороні. Вони більше не дивилися разом фільми з еротикою. Не обговорювали делікатні теми. Василь перестав пропонувати їй купити відверту білизну чи спробувати щось нове. Ці теми стали не те щоб забороненими, скоріше небажаними і якимись…сороміцькими.

Марія неодноразово помічала, що чоловік відвідує певні сайти з фільмами для дорослих. І якщо на початку це було зрідка, то зараз все частіше. Розуміла, що Василь чекає, поки вона ляже спати, щоб віддатися своєму бажанню. Вона стала непроханою гостею на цих вечорах. Сумнівів додавали розмірковування Василя з приводу полігамності інших чоловіків. Тож зараз жінка стояла біля дверей і дивилася на нього, не знаючи як відреагувати. Марія не хотіла бути тою, затиснутою рамками, манірною жінкою, яка вважає секс чимось гріховним, неприйнятним і поганим й забороняє сидіти на спеціалізованих сайтах. Яка карає своїм ставленням до чоловіка навіть за саму думку про інтим. Від таких йдуть першими.

Тож вона тихенько повернулася до спальні. І поки Василь задовольняв себе в іншій кімнаті, Марія лежала в ліжку й розмірковувала. Вона не могла позбутися відчуття, що її шлюб просочується крізь пальці, сиплеться й поступово щезає. Відчуття, що вона втрачає його. Їй не вистачало подруги, з якою можна було б порадитися на дану тему. Але жінка давно замінила всіх подруг своїм чоловіком. Він був її найкращим другом, з яким вона чомусь не могла поговорити на цю тему. Інстинктивно відчувала, що він не буде щирим з нею. Близьких родичок поблизу не було. Та і Марія не пішла б ні до кого з них. Її мама, вихована в жорстких рамках релігійної родини та в радянському союзі, де сексу не було, не підтримала б цю розмову.

Коли Василь нарешті закінчив свої справи й зайшов до спальні, Марія удала, що спить. Вона з усіх сил стримувала сльози, які з'явилися в результаті глибинного страху бути покинутою, залишеною, зрадженою й найголовніше — знехтуваною. І які потекли гарячими потоками по її щоках, як тільки чоловік вимкнув світло.

Наступного ранку Марія прокинулася о шостій. Кинувши швидкий погляд на сплячого чоловіка, поспішила до домашніх справ. Готуючи сніданок, жінка згадала, що подруга на роботі запросила її та інших колег на вечірку в честь дня народження. І ця подія має відбутися за кілька днів. Марія спочатку відмовилася. Бо ж звикла весь час проводити з чоловіком за переглядом якихось фільмів, сумісними вечерями й тихими розмовами. Та зараз чомусь до болю захотілося піти. Ніби втрачена рівновага у сім’ї, яку вона відчувала останнім часом, могла вирівнятися зовні, у компанії інших людей.

Коли Василь прокинувся і зайшов на кухню, Марія йому усміхнулася.

— Умивайся і сідай їсти, — поглядом вказала на майже готову яєчню, яка шкварчала на сковорідці.

Чоловік вийшов з кухні та попрямував до ванної кімнати. Марія тим часом помила овочі й почала нарізати їх тоненькими шматками на салат. Вона розмірковувала над тим, що зробила помилку, коли сконцентрувала своє життя і всі події в ньому навколо чоловіка. Добровільно себе обмежувала. І тепер настав той час, коли це коло треба розширювати.

Зробивши салат й поставивши тарілку з яєчнею на стіл, жінка вийшла з кухні й пішла збиратися на роботу. Василь снідав сам.

Через два дні Марія збиралася на вечірку. Вона вперше за вже і не згадати який час кудись вибиралася з дому. Тож витягнула всі свої речі з шафи, кинула їх на ліжко й застигла, блукаючи по них поглядом. Треба згадати як це — бути привабливою, сексуальною, грайливою. Як це — бути жінкою і хотіти подобатися. Марія звикла носити джинси й светр. Не привертати увагу, не зменшувати крок, мати змогу поспішати. Зручний одяг мав безліч переваг, особливо, якщо опція «Жінка» вимкнена. У суспільстві, де потрібно бути жінкою в першу чергу, щоб знайти чоловіка і вийти заміж, немає інструкції як залишатися нею, коли чоловік вже є. “Я” ніби закінчується з початком сімейного життя і починається «ми» або «він». Та сьогодні виключення і їй треба відокремитися і згадати себе.

Вибір Марії впав на елегантну, довгу сукню кавового кольору. Вона одягала її всього один раз, ще коли ходила з Василем на побачення. Жінка подякувала Богу, а також татові з мамою, що не мала схильності набирати вагу. Тож не дивлячись на те, що не приділяла останнім часом собі достатньо уваги, мала гарний вигляд у цьому вбранні. Марія підійшла до дзеркала й уважно поглянула на себе. Вона, звичайно, дивилася у дзеркало кожного ранку. Та зазвичай лише для того, щоб це обличчя не викликало в оточення питань. Щоб не стирчало волосся у різні боки, чи не була розмазана косметика. Сьогодні ж у цьому відображенні Марія спробувала побачити справжню себе. Ту жінку, якою була, коли її ще цікавила більше вона сама, ніж Василь.

Марія усміхнулася собі колишній, підморгнула. Змастила обличчя кремом. Підфарбувала вії й брови. Вперше за довгий час скористалася яскраво-червоною помадою. Потім підкрутила волосся так, щоб надати йому об’єму. Ще раз поглянула на себе у дзеркало. Цього разу задоволено. Такою Марія собі подобалася. І це відчуття було незвичним для неї.

Вона одягла пальто і шарф. Взула чоботи на підборах і вийшла з квартири. Її грудну клітку стискало від страху змін і чогось нового. Хотілося негайно повернутися і залишитися у своєму світі, який хоч її й не влаштовував, але був звичним і безпечним. Та Марія пересилила себе й попрямувала вперед.