Розділ 1

Марія й Василь вечеряли на кухні. За вікном сутеніло. Темрява повільно поглинала простір навколо, починаючи з настінних шафок і плити біля вікна й поступово наближаючись до столу. Проте обличчя подружжя ще були добре освітлені останніми променями сонця. На столі стояли дві тарілки з ароматним грибним супом. Марія поставила окремий таріль з пампушками, натертими до блиску часником. У телефоні в додатку Тік ток черговий гуру зі стосунків розповідав, чому жінка не має розлучатися з чоловіком після його зради.

— Зрозумійте, що емоційне кохання й інтим не пов’язані між собою, — впевнено говорив він. — Чоловік може спати з різними жінками, а кохати лише одну…

— Пфф, — пирхнула Марія й струсонула своїм русявим волоссям, яке вільно спадало їй на плечі. — Що за нісенітниця. Цей блогер так говорить, бо він чоловік.

Василь з усмішкою подивився на дружину.

— Ну взагалі-то я частково згоден з ним. Теж вважаю, що кохання й інтимні стосунки — це різні речі.

Марія насупилася. Поглянула на Василя з докором. Зітхнула.

— Тобто ти вважаєш, що можеш мені зраджувати, а я буду пробачати, бо чоловіки полігамні? І як ти це бачиш? Удаватиму, що нічого не було чи щасливо плескатиму в долоні, бо ти все-таки повернувся додому після чергової хвойди, а не пішов від мене? І не сподівайся.

Вона сердито кинула ложку, яку тримала у руці, назад у тарілку з супом. Стиснула свої маленькі ніжні пальчики у кулачки. Ні, ну треба ж було таке сказати.

Василь засміявся:

— Чого ти сердишся? Це ж природа. Люди по своїй суті тварини й нами управляють інстинкти.

— Ну то й жив би собі у лісі, раз ти тварина, — щоки Марії розчервонілися від гніву. — А хіба люди тим і не відрізняються, що можуть підкорити свої інстинкти? Стати над ними, так сказати, і жити високими цілями та ідеалами? Любити, вірити в Бога, щось планувати. Я от тобі ніколи не зраджу! — Вигукнула жінка, вскочила зі стільця й попрямувала до спальні.

Василь задумався, дивлячись їй услід. Однак, попри невдоволення Марії, не став йти за нею й заспокоювати. Просто продовжив сидіти на кухні і їсти свій суп. Його не полишала думка, що щось у його життєвій філософії може бути не правильно. Що як Марія має рацію? Бо чим же людина справді тоді краща за звіра, якщо не може опанувати свої інстинкти й бажання?

Після вечері, він так само мовчки помив посуд. Витер вологою ганчіркою стіл. Сів на стілець, дивлячись у вікно, за яким вже було темно. Світло не включив. Для того, щоб думати, воно не потрібно. Навпаки відволікає. Чоловік буквально фізично відчував, що Марія продовжувала сердитися у спальні. Тож не поспішав йти з кухні. Хотілося спокійно подумати. Коли жінка заснула, Василь пройшов у другу кімнату. Увімкнув лептоп і відкрив фейсбук. Деякий час переглядав сторінки своїх старих друзів. З кимось познайомився в університеті, а є такі, які з ним ще зі школи.

Ось сторінка Павла, кращого університетського товариша. На аватарці він і його молода дружина Катя, заради якої той кинув Олю — колишню дружину.

— Розумієш, — пояснював якось за пивом на кухні свій вчинок Павло. — Оля — хороша дружина і мати моїх дітей. І колись була красивою. Навіть не уявляєш якою: легка, усміхнена, струнка. Я її знаєш як довго завойовував… А потім вона запустила себе, набрала тридцять зайвих кілограмів. Ходить по дому в затертому до дір старому халаті. На голові – гніздо. Я то розумію, що Оля за двома дітьми втомлюється. Але себе не змусиш відчувати пристрасть, якої більше немає. А мені подобається молоде, підтягнуте тіло, пружна шкіра. Коли жінка слідкує за собою, має гарну зачіску, вдягається так, щоб мене звабити. Еротична білизна, парфуми — без цього не можна. Це наша чоловіча природа. Оля — хороша людина, але я не сприймаю її більше як жінку.

Василь тоді зрозумів друга, бо ж він також чоловік. Скільки разів було таке, що йдучи вулицею разом з Марією, він бачив чергову привабливу дівчину й відчував бажання — всепоглинаюче, сильне, нестримне. Особливо тяжко було весною і влітку. Коли погляд постійно натикається на короткі спідниці, стрункі ноги, великі груди й малесенькі маєчки, що обтягують й ледь прикривають груди. Марія бачила його інтерес до протилежної статі й завжди ображалася. Він же казав їй, що це нічого не значить. Що всі чоловіки дивляться та далеко не всі зраджують.

Коли дружини не було поруч, жінки йому усміхалися, фліртували. Було таке, що навіть самі підходили знайомитися. Та Василь завжди ввічливо відмовлявся. Хоча насправді був не проти нових емоцій. Його зупиняв страх втратити дружину. Ну й образити її звісно. Не хотілося робити боляче коханій людині. Але що якби він точно знав, що вона ніколи не дізнається? От ніколи. Чи стримувався б тоді? Чи зупинила б його якась мораль? Бути чесним важко. Навіть якщо це чесність з самим собою. Скоріше за все не зупинило б його нічого. Колись було опитування людей про те чи зрадили б вони партнеру. Певна кількість сказала, що ні. А потім, коли озвучили умову, що партнер ніколи про це не дізнається, більшість людей змінили думку і сказали, що зрадили б. Отака реальність. До речі це стосувалося не лише чоловіків, а й жінок.

Наштовхує на думки, що можливо вірність не притаманна людині взагалі, в не залежності від статі. Ба навіть вигадана людиною. Що ми про себе знаємо? Чоловіки й жінки. Лиш те, що говорять нам якісь норми в нашому суспільстві. Та хто ті норми встановив і що як ми зовсім інші, не такі, як думаємо про себе?

Зі спальні долинає гучне хропіння Марії. Вона вже давно не вдає з себе грайливу кішечку — тендітну дівчинку, яка любить відкриті наряди й секс. Колись на початку стосунків, Марія рухалася з м’якою грацією, солодко потягувалася вранці у ліжку, муркотіла всілякі непристойності йому на вухо. Зараз її хода змінилася. Стала більш діловою, важкою. Вона сама стала іншою. Це вже не та жінка, з якою він одружився. Та чи кохає Василь її менше від того?

Дивно, але здається, що кохає навіть більше. А от чи залишився в нього потяг до Марії? Отут питання складніше. Бо бажання є, але воно з’являється тепер саме по собі, не прив’язане до однієї володарки, як було у перші пів року їхнього знайомства.