Я ненавиджу те/себе
Глава 3
Я тихо зайшла в палату сестри. Дивитися на неї було боляче. Проте Лізи не було шкода, я всім серцем, всією душею ненавиділа її.
Дівчина була без свідомості. Я молилася Богу, щоб він забрав і її. Надто багато болю завдала вона мені протягом нашого життя.
- Знаєш, — кажу вголос, бо знаю, що й так Ліза мене не почує, — я дійсно не розумію, чому тобі завжди так щастить. Ти весь час отримувала те, що хотіла, і неважливо чи то якась нова ганчірка, чи висока оцінка, коли нічого не вчила. Батьки ніколи не сварили на тебе і завжди все дозволяли, то чому ти забрала їхнє життя?! Через тебе я сирота! Та краще ти б здохла!
Я розумію, що мій монолог по трохи переходить на крик, тому стараюся заспокоїтися, щоб лікарі не звернули на мене увагу.
- Краще бути абсолютно самотньою, ніж з таким стервом, як ти. Я тобі ще помщуся. Обіцяю, — тихо промовляю я.
#2900 в Молодіжна проза
Відредаговано: 05.02.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
