Глава 27

Софі.

- Я так сумувала за цим.

Я притуляюсь до Тимура іще ближче і цілую його в щічку.

- Ти не уявляєш, як я сумував.

- Ти зателефонувала мамі?

- Так, сказала, що я у подруги.

- А насправді трахаєшся зі мною в готелі, - усміхається він і мурашки пробігають в мене по шкірі.

Його брудні фрази дико збуджують мене і я хочу Тимура кожну секунду.

- Я завтра повертаюсь в Київ.

- Так швидко?

- В мене на відміну від когось навчання, - Тимур дивиться на стелю. Я знаю, що він засмучений, але навіть у такому стані він бездоганний.  Мені не хочеться, щоб він їхав, але і повертатись у Київ я точно не буду.

- Ми можемо говорити по скайпу, - тихо пропоную я і Тимур сміється. Саркастично сміється.

- Якісь іще геніальні ідеї? – тепер його обличчя і голос серйозні. Мені це не подобається.

- Я хоч щось пропоную.

- Ти сама в цьому винна. Якщо б ти не була така вперта, то повернулась би зі мною в Київ, - він підіймається і сідає на кінці ліжка.

- А що в Києві? – я стаю на коліна позаду нього і обіймаю.

- Я.

- Вагомий аргумент, - я закочую очі.

- Ми можемо хоч декілька секунд не сперечатись?

- Ні, тому що ти впертий баран.

- Ах, я впертий баран? – він скидає мої руки з своїх плеч і підривається з ліжка, - це ти вперта. В чому різниця Київ чи Львів? – починає кричати Тимур.

- Тут моя сім’я і…

- І другі хлопці, - кричить він, виходить з номеру і вдаряє дверима з усієї сили.

Ось і поговорили.

Тимур.

Як же мене дратує Софія зі своїми тупими хлопцями і рішеннями. Я не розумію, так важко хоч раз у житті послухати мене? Це дівчисько зводить мене з розуму 24/7, хоч ми разом або ні. Я зрозумів, що не можу без неї, але з нею ніяк не легше.

Я докладаю багато зусиль, щоб не вдарити кулаком у стінку і повертаюсь до Софії. Коли я входжу, то бачу, як вона спить. Можливо це і на краще.

Я закриваю її ковдрою, притуляю до себе і гладжу, поки сам не засинаю. Сьогодні були найдовші двадцять чотири години в моєму житті. Все буде добре, - переконую я себе. Я поруч з Софі, а це найголовніше, що мені потрібно в житті.

***

- Доброго ранку, - ніжні губи торкаються моєї щоки.

- Доброго, - я відкриваю очі, але через декілька секунд знову закриваю.

- Я замовила сніданок.

- Угу, - тихо говорю я і засинаю.

- Тимур, прокидайся, - Софія стягує з мене ковдру і я підіймаюсь.

Мої батьки домовились і купили білети на сьогодні, отже це мій останній день з Софі.

Я дивлюсь як світловолоса дівчина в моїй майці, яка їй до колін, робить незрозумілу зачіску і сідає їсти круасани. Це виглядить так мило зі сторони, що мені хочеться обдарувати її тіло ніжними цілунками. Я не втримуюсь, підходжу до неї і цілую в шию.

- Тимур, - Софія ледь не давиться їжею.

- Я хочу тебе, - шепчу я Софії на вушко і її очі загораються.

- Тепер? – усміхнено питає вона.

- Тепер.

 Вона підіймається і прямує до ліжка.

Я зупиняю її рукою, притягую до себе і пристрасно цілую в губи. Моє тіло окутує жар і прямує до низу живота. Це неймовірне почуття, яке не можливо описати. Це почуття, яке дарує мені тільки Софія і ніхто більше в цілому світі. Я спав з багатьма дівчатами, але ніколи не відчував такої близькості і теплоти, як з Софі.

Я підіймаю її на руки і веду в душ. Знімаю з неї футболку і трусики. Від виду її оголеного тіла я завжди спроможний розсипатись на мільйони маленьких частинок. Вона ідеальна. Від початку і до кінця.

Хоч в Софії і немає пишних форм, але мені все подобається в ній.

Софі.

Тимур включає гарячу воду і від цього моє тіло ще більше палає. Перед кожним сексом з Тимуром мене окутує мандраж. Від його голого торсу і рельєфного тіла я готова зійти з розуму. Мені хочеться цілувати кожну частинку цього ідеального тіла і дякувати всім силам, які вигадали спорт.

Міцні руки Тимура притягують мене до нього і я готова кінчити тільки від цих декількох доторків. Я дивлюсь на прекрасне обличчя Тимура. Його губи трохи відкриті і звідти доноситься тепле дихання. Його темно-сині очі блистять, а вода підкреслює гострі кутки обличчя: його скули та прекрасний ніс.

Я не можу перестати розглядати ідеальний вигляд Тимура, він досконалий в усіх сенсах. Він витвір чийогось мистецтва і розвиненої фантазії.

Поки я думаю над цим, Тимур опускається на коліна. Я не можу контролювати стони, які вилітають з моїх губи і намагаюсь втриматись за його волосся. Його язик витворяє якісь чудеса. Це настільки приємно, що я не в силах довго втримати себе в руках. Його рука натискає на правильні точки мого клітору, а язик рухається в мені, ніби це буденна справа. Іще декілька рухів і я розчиняюсь від оргазму.

Він підіймається і притягує мене до себе.

- Готова до другого раунду, красуня? – тихо говорить він.

Я киваю і Тимур підіймає мене на руки.

Він рухається в мені занадто повільно і від цього я божеволію. Я цілую його пухкі губи і закусую нижню. Я обіймаю його за широкі плечі і притуляюсь іще ближче. Між нами вирує пристрасть і кохання, жадоба і довіра.

- Швидше, - стону я і нарешті Тимур починає рухатись швидше.

Він майже повністю відступає назад і входить в мене все швидше і швидше. Тимур приносить мені неземне задоволення, яке я не хочу втрачати. Його

рука спускається до мого клітору і я більше не в змозі стримуватись. Я стону так голосно, що сусіди найближчих трьох кімнато точно чують.

Іще декілька хвилин і ми кінчаємо. Тимур обіймає мене і цілує. Я відчуваю теплоту і ласку, якої мені не вистачало все життя.