Глава 25

Тимур.

Софія сьогодні неабияк збуджуюча і не дивлячись на все те лайно, що коїться між нами, я хочу повести її в туалет і відтрахати як слід.

Я шепчу Наталі про незграбного офіціанта і вона пирхає від сміху. Я знаю, що Софія дивиться і продовжую це робити. Вона має усвідомити урок і я дам їй його.

Її очі наповнені злістю і мені здається, вона зараз підійметься і почне кричати на мене або зателефонує своєму довбаному дружку і буде красуватись ним переді мною.

Я не помилявся. Вперше в житті, я шкодую, що не помилявся. В дверях цього ресторану з’являється Ярик. Ще його тут не вистачало.

- Ви щось вип’єте? – звертається до мене офіціант і я мушу відірвати погляд від «чудової парочки»

- Коньяк.

- Тимур, - дивиться на мене злісним поглядом мати.

- Ви чули мене, - без емоцій кажу я офіціанту.

- Саш, а ти не вип’єш? – звертається до нього батько Наталі.

- Ні, я не п’ю.

- Ха, - фиркаю я від сміху.

- Тимур, - знову дивиться на мене мама поглядом, який вказує на те, що вона вб’є мене.

- Та ну, що ти, згадаємо старі роки, - продовжує батько Наталі.

- Так, татку, згадаємо старі роки? – з сарказмом говорю я. Роки коли він напивався до безпам’яті. Роки, які я ніколи і не забував.

- Перестань так себе поводити, - говорить крізь зуби мама.

Занадто пізно, мама.

- Я не п’ю, - спокійно говорить тато.

- Можеш запевняти себе в цьому скільки хочеш, але всі ми знаємо правду, - кричу я і підіймаюсь зі столу.

Ця довбана Софія вивела мене із себе, порушила мій баланс рівноваги, який я намагався втримати довгі роки.

Я вибігаю з ресторану і наповнюю свої легені свіжим повітрям. Ненавиджу це місто.

- Тимур.

Ще її тут не вистачало.

- Все гаразд?

Я повертаюсь і починаю сміятись:

- Все чудово, Наталі.

- Якщо хочеш, я можу, - вона наближається до мене і торкається моїх нижніх ґудзиків  на сорочці.

- Що можеш? Відсмоктати мені у туалеті? – безсердечно промовляю я.

Вона робить вид, що вражена моїми словами.

- Я просто..

- Просто, повертайся всередину, - наказую я і відступаю від неї.

Я сідаю на сходах біля входу і проводжу руками по волоссю. Як так сталось? Як сталось, що за декілька днів я став одержимий якоюсь дівчинкою і втратив контроль над собою?

- Привіт, - сідає світловолоса дівчина біля мене, підігнувши плаття.

- Привіт, - я качаю головою і не дивлюсь на неї.

- Давай почнемо все спочатку.