" - Хто міг уявити що таке взагалі можливо, так? "
Зіткнення було неминучим. Багато людей поплатилися, але чи розрахувалася Лорі ?
Френк все ще голосно кашляв, але тепер не сипів. Він був тих, на відміну від Лорі. Жінка відверто напрошувалася на скандал, медсестра вийшла.
Вона ще буде довго пам'ятати ці слова :
"Чого Ви чекаєте? Того щоб вас винищили!? Я ж теж думала, що він як й усі ми, що він звичайний, але проста людина не може таке пережити !!"
Волосся жінки все ще пахло гар'ю, її доньки ніде не було видно. "Як звичайно на мені усі проблеми"
Лорі дивилася на дівчину все ще не розуміючи яку помилку зробила... Але це й добре. Лорі знов сполошилася.
- Лорі, у твоєму випадку не можна так кричати!
Френк ледь не плакав.
Зло Було тут.
- Я повернусь!!
- Не неси маячню. Лорі, тобі потрібно лягти.
- Я не збираюсь лягати.
Ще більш гучним, зривистим голосом :
- Ти забула, так? Цьому нема кінця, жах... люди бояться, це й є справжня сутність. Та сама її не поборешь, лише з допомогою грубої сили.
- Якщо б ми тоді знали те, що нам відомо зараз.
Френк заткнув рота.
Місто замовкло, але тільки не Лорі. Лише через пару годин вона змогла заспокоїтися. Вони усі були у порядку.