Я не вмію мовчати

Танець "Галоп"

Зосереджені на нісенітницях,
Ми втрачаємо свій момент.
Ми чекаємо, що все вернеться —
Й розбиваємося ущент.

На околицях свого розуму
Налаштовуєм помилки.
Наче живем під гіпнозом,
Що йде з легкої чиїсь руки.

Уливаємось в чужий соціум,
Забуваєм про власний враз.
І життя уже — наче фоновий шум,
І вагон із чужих образ.

Налаштовані на ритм публіки,
Ми танцюємо свій галоп.
І коли життя вже стає сутінками —
Ми нарешті вимовляєм: стоп.

Подобається

#2603 в Різне
#583 в Поезія

Відредаговано: 20.11.2025