Я не вмію мовчати

На твоєму обличчі весна

На твоєму обличчі — весна.
Розпустилася посмішка цвітом.
У очах — всіх зірок глибина,
І безкрайня душа, як блакитне…

Наче в ангела — голоса тембр:
Коли чую його — завмираю.
Кожен день у голові лиш одне:
Чим тебе заслужив — я не знаю.

У руках твоїх — ласки вся суть.
Кожен доторк — пелюстка троянди,
А обійми добро лиш несуть
Й сяєш радістю, наче гірлянди.

Подобається

#2936 в Різне
#660 в Поезія

Відредаговано: 20.11.2025