Я не вмію мовчати

Евтаназія

До чого докотились ми у світі?
Вмирають люди і хворіють діти,
Бідняк на крихту хліба заробляє,
Багач жирує й на Карибах засмагає.

Куди цей світ прямує крок за кроком,
Цунамі,урагани, мор,жорстокість.
Ще скільки має Бог нам шансів дати?
Чи на пряму в лице усе сказати.

Чим стали у житті своїм пишатись?
Що в шати пишні стали убератись,
Коли бажаєм рідним й друзям смерті.
То тут не краще жити,краще вмерти.

Ми цінності свої давно змінили,
Нас золотом задешево купили,
Не цінимо знання,уміння,грацію
Нема майбутнього в такої нації.

Ми вирок підписали не чорнилом,
Згубили самі себе,нема миру.
Слова для всі пусті,що я розказую,
Нам легше всім зробити евтаназію.

Подобається

#599 в Різне
#78 в Поезія

Відредаговано: 08.09.2024