Глава 31. Бізнес є бізнес. Частина 1.

Знаю я цих вмираючих старушенцій, які намагаються передати чаклунський дар, а заодно самим переселитися в молоде здорове тіло!

Рука заповнилася до плеча, але поки своїми думками і мовою я володіла сама. Спробую її переконати, не бити ж мені стару жінку, будь вона тричі відьмою.

- Гей, стара відьма, я тобі не підходжу для цієї справи! Тобі потрібно здорове тіло, а у мене...  у мене лупа! Вегето-судинна дистонія! У мене... болючі місячні!

Проникнення в мене відьми зупинилося коло самого горла.

Я зітхнула і продовжувала трохи спокійніше.

- Вам потрібна юна русалка! У мене навіть хвоста немає, а як можна жити під водою без хвоста?

Стара замовкла, але відпускати - не відпускала.

- Ти в цьому права, дівчисько. Але де дістати порядну русалку? Раніше вони частенько забігали до мене, хто поворожити, хто за приворотним зіллям, кому - отрути для суперниці. Але останню пару століть ніхто і плавника сюди не потикати, обходять стару Агу стороною. Ось тільки ти, дурненька, і попалася. Сама бачиш, вибирати не доводиться.

- Сумно, сумно...  А хочете, я допоможу вам підібрати найкращу гідну претендентку?

- Хотілося б. Але ти просто намагаєшся обдурити мене, стару хвору відьму. Ай-яй-яй, як не соромно? Чому ти впираєшся? Станеш могутньою, відомою, безсмертною!

- Заманливо. Але у мене справи на суші. А будь-яка русалка буде на сьомому небі від щастя, ставши наступницею знаменитої морської відьми.

- Знаменитою, дуже знаменитої... Скільки капостей, скільки мерзоти зробила я за своє довге життя, - мрійливо промовила Ага.

- На цю роль потрібно вибрати найкращу, саму гідну, саму моторну, найкрасивішу...

- Так...  Так…

- І я знаю, як це зробити.

- Як? - скосила стара бляклі, які колись були блакитними, очі.

- Оголосити конкурс.

- Конкурс?

- Так, конкурс на заміщення вакантної посади морської відьми.

- Цікаво.

Стара послабила хватку.

- А ще краще, якщо конкурс буде називатися «Найкрасивіша» або «Міс Море».

Руку попустило до ліктя.

- А ще потрібно все обставити барвисто, щоб вийшло справжнє видовище!

- Так! Так! Обожнюю видовища!

- І продавати на шоу квитки!

- Розумниця! Всі захочуть побачити найкрасивіших русалок! Можна непогано заробити!

Відьма продовжувала тримати мене за руку, та невідома сила попускала.

- І необов'язково вам прям відразу в когось вселятися. Ви ще досить приваблива жвава жінка «золотого» віку. І дуже навіть симпатична. А конкурси красунь можна проводити щороку. Або кожен місяць. І заробити ще більше!

- Точно!

- А ще можна проводити конкурси «Містер Русал».

Очі у бабки стали солодкими і туманними, мабуть, згадала бурхливу молодість, і вона, нарешті відпустила мене, сіла на своєму ложі, похитуючись, немов у такт нечутній музиці:

- Я вже уявляю все це: вогні, феєрверки, модні наряди, спонсори...  Втім, спонсори потім і самі знайдуться, але для початку потрібні кошти і місце, де будемо проводити наші конкурси.

- Потрібно щось на зразок величезного амфітеатру, нехай навіть під відкритим небом, дощу під водою все одно боятися нічого.

- Знаю! - вигукнула відьма. - Кратер вулкана за кораловим рифом. Це нічийна територія. У центрі застигла колись зморшками лава,  всього трохи потрібно підправити, щоб вийшли сидіння!

- Дуже добре! А кошти для організації шоу можна швидко заробити.

- Яким чином? До мене ніхто зараз не приходить...

- Це правда, що одного разу ви допомогли одній легковажної русалочці перетворити хвіст на чарівні ніжки?

- Не хочу згадувати цю історію, - буркнула, відвернувшись, відьма.

- А зараз ви змогли б приготувати таке зілля?

- Відьми не втрачають свої навички навіть через століття, - хмикнула бабця. - Але чому ти про це питаєш? Хіба хто-небудь погодиться при здоровому глузді позбутися дивної підводної краси заради сумнівного задоволення пересуватися на двох ходулях по сірій суші?

- Наскільки я знаю, цар Ялтей VII і К’хитаєць Х'ю збираються взяти участь в боях на суші проти магічки, яка намагається захопити світ.

- Наскільки я знаю, вони постійно ведуть війни між собою.

- Це застарілі дані. Вони, практично, вже підписали перемир'я і угоду про співпрацю. Повірте моєму слову, дуже скоро вони відправлять свої війська на сушу. Якщо, зрозуміло, у них буде зілля.

- Я зроблю його скільки завгодно і буду продавати по...  перлині за порцію! Мені на все вистачить!

Стара вмирати явно передумала.

- А потім поспішіть приготувати засіб для повернення їм риб'ячих хвостів!