Я не обирала
1
Ліна приїхала в дім свого новоспеченого чоловіка — Маркіяна.
Вона не хотіла бути тут.
Але батьки вирішили за неї.
Вони зайшли всередину разом.
Їх зустріли його батьки.
Дівчина швидко витерла сльози, намагаючись узяти себе в руки.
— Вітаю тебе, доню, в нашій сім’ї, — сказала Марвія м’яко.
— Ми тебе не образимо, — додав Цейміт, її свекор.
Ліна ледь помітно кивнула.
Атмосфера в домі була спокійною. Надто спокійною для того, що з нею щойно сталося.
— Сину, повертайся до нас, треба поговорити, — сказала Марвія, глянувши на Маркіяна.
Він коротко кивнув і відійшов.
Двері за ним зачинилися.
— Як це розуміти? — голос матері став різкішим. — Чому ти одружився з нею проти її волі?
Вона схрестила руки на грудях і суворо подивилася на сина.
Маркіян не відвів погляду.
— Її хлопець Томас їй зраджує. Я бачив це.
Пауза.
— Батьки її б’ють, — продовжив він спокійніше. — Я не можу дивитися, як вона живе.
Його голос став тихішим, але твердішим.
— Хай вона ненавидить мене. Але їй тут буде краще.
Ліна стояла в іншій кімнаті, але частину слів вона все ж вловила.
Не все.
Але достатньо.
Її пальці повільно стиснулися.
Всередині стало тихо.
Небезпечно тихо.
Бо тепер це було не просто “її забрали з дому”.
І не просто “її видали заміж”.
Тепер у цьому з’явився сенс.
Який вона не просила.
І не обирала.
#1246 в Фентезі
Відредаговано: 04.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
