- Ти, певно, жартуєш, - Злата так і заклякла на місці, побачивши знайому яскраву вивіску.
- Давай! Покажеш нам майстер-клас! Оновиш спогади! - Підколола її Маша.
- Я не піду ... Мені й так вистачає приємних спогадів, - насупилася дівчина.
- Годі ламатися! Все одно ми туди підемо. І краще, щоб ти цей вечір провела з нами.
- Чим це краще? - Злата склала руки на грудях і вперто подивилася на подругу. Її погляд раз у раз повертався на вхідних дверей клубу.
- Ну, хоча б розслабишся трошки. І це вже точно цікавіше, ніж припадати пилом, сидячи вдома і читаючи книги.
Ця фраза трохи образила дівчину, але здаватися просто так вона не збиралася.
- Машко, це підло з твого боку!
- Чим? Ну серйозно, хіба погано, що ти ще й з колишніми подружками зустрінешся?
- Ти ж знаєш ...
- Що я знаю? Що ти вирішила різко перекваліфікуватися в синю панчоху й тепер тебе неприємні будь-які веселощі? Так, і це помітно! - тепер вже і Марія починала сердитися не на жарт – вона ж була впевнена, що подруга зрадіє її вибору. Златі стало ніяково за своє небажання підтримати колегу - в решті решт, хіба їй складно посміхнутися й піти до клубу?
Їхню суперечку перервали Ліна, що вибігла з дверей клубу.
- Гей, ну ви скоро? Там вже хочуть з нашого столика бронь знімати! – ображено запитала кароока азійка. Костюм відьми виглядав трохи безглуздо з її ляльковою зовнішністю, але дівчину це мало хвилювало.
- Я скоро, - коротко кинула Маша й виразно подивилася на Злату. Та лише підняла очі догори й виправила подругу:
- Ми скоро.
- Чудово. Я пішла грітися, а ви тут закінчуйте, - після цих слів Ліна пішла.
- Але я навряд чи надовго затримаюся, - нарешті перервала мовчання Злата.
- Як скажеш - силою тримати точно не буду, - посміхнулася Маша й простягнула дівчині руку. Подрузі нічого не лишалося крім як віддатися на волю переможниці.
У гардеробі в цей час було не проштовхнутися - народу на хелловінську вечірку прийшло навіть більше, ніж зазвичай. Зрештою, цей клуб ніколи не страждав від браку відвідувачів.
Легким рухом плеча Маша скинула біле хутряне манто й погляди присутніх чоловіків тут же приклеїлися до неї. Що сказати? Костюм Джесіки Реббіт був явно обраний дуже вдало. Червона відверта сукня до підлоги з пікантним розрізом до самого стегна і відверте декольте не залишали байдужими жодного представника сильної статі. Для такого випадку дівчина навіть спеціально пригледіла довгу руду перуку. Доповнювали образ високі темно-сині рукавички й туфлі в тон на високих підборах.
- Ну що, йдемо? - Маша не без задоволення труснуло копицею рудого волосся. Знала ж, що зробить фурор на цій вечірці.
- Звичайно, - погодилася Злата. Її погляд випадково виловив власне відображення в дзеркалі. Що ж, її образ був куди менш ефектним. Знаючи її небажання підкреслювати власні жіночі форми, Маша вибрала для подруги цікаве і разом з тим не дуже відверте вбрання Харлі Квінн.
Звичайно, основу вони підгледіли з гучного «Загіну самогубців», але Злата все ж вирішила зробити його трохи скромнішим. Наприклад, шорти були на пару сантиметрів довшими й повністю прикривали нижні 90. В іншому ж образ залишився майже оригінальним - біла спортивна кофта з червоними смужками зверху і на рукавах, Розірвані колготки в сіточку й снікерси. Піддавшись на умовляння подруги, Злата навіть пофарбувала кілька пасом рожевим і блакитним кольорами, як в героїні коміксів. Доповнював загальну картину відповідний блідий макіяж.
Раптом із загального залу вилетіла засмучена Ліна.
- Що трапилося? - тут же поцікавилася у неї Маша.
- Наш столик ... Поки я вибігала до вас, його зайняли, - шмигнула носом дівчина.
- Та ну, не переймайся - зараз щось придумаємо, - посміхнулася Злата. Вже після декількох годин спілкування дівчина склала для себе вичерпну характеристику машиної подруги. Та була дуже милою, простою, наївною і ... недалекою. Звісно ж суттєво це ні на що не впливало, але сприймати її серйозно було практично неможливо.
- Але це ж не чесно! - надула губки Ліна.
- Ой, я тебе благаю! Ми сюди не по чесність прийшли, а за мужиками й щоб гарненько відірватися! - Маша переможно підняла руки, чим знову привернула увагу чоловіків. - Кхм ... добре, пішли, - дівчина міцніше притиснувся до грудей тоненький клатч і прослизнула в зал.
Тім задоволено впав на диван і потягнувся за склянкою. Вечірка була в самому розпалі, і вони з друзями відривалися по повній.
Коли тільки зайшли, адміністратор дуже вдало розбронював один зі столів. Хлопці без найменших докорів сумління тут же зайняли його. У залі крутилося безліч відьмочок, демонес, янголят та іншої симпатичною нечисті. Діма з Антоном тут же взяли їх в оборот, а Тимофій поки відверто нудьгував. Енергетики, хоча й не містили алкоголю, діяли на нього дивно, і після прийняття чергової «дози» йому потрібен був якийсь час, щоб прийти до тями. Тільки через хвилин 20-30 він відчував себе повним енергії, й рішучості звернути гори.
#59 в Молодіжна проза
#757 в Любовні романи
#354 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 31.12.2020