Розділ 2

- Ну, подруго, ти мене дивуєш! - Машка з подивом глянула на подругу. Зробивши чергову затяжку, вона струсила попіл і продовжила, - ну добре б, насварилася б на них, вигнала з класу, але давати такий карт-бланш - це вже занадто.

- Вести уроки б вони в жодному разі не дали - скільки разів вже таке було? Ну а так хоча б я буду бачити, хто зацікавлений в тих знаннях, які я даю, - знизала плечима Злата.

- Не будеш - ходити будуть все одно майже всі, хоча б через страх перед прийдешнім покаранням - заперечила Маша. - До речі, ти серйозно?

- Цілком. Мені буде достатньо і простої оцінки їх знань.

Рудоволоса бестія скептично підняла брови і покрутила пальцем біля скроні.

- Гаразд, будуть проблеми - звертайся, - змилостивилася вона і загасила сигарету. - До речі, я тут тебе на одну вечірку забрати хочу - відмова не приймається, - таємниче блиснула карими очима вчителька.

Тім заскочив до свого двоюрідного брата Дмитра додому. Той був для нього більше, ніж звичайний родич - він був найкращим другом і наставником школяра. Якщо у Тимура щось траплялося в життя, то він завжди в першу чергу біг до нього за порадою або вільними вухами. Дімці це подобалося, і він завжди був готовий відкласти веселі студентські будні для того, щоб допомогти хлопцеві. Треба сказати, такі відносини були цілком взаємними - Тім також готовий був в будь-який момент виручити брата.

- Ти чого такий похмурий? - запитав Діма, миттєво вловивши настрій брата.

- Та так, в школі дістали, - невизначено сказав хлопець і кинув маленький м'ячик в стіну, спритно піймавши його, коли той відскочив.

- Вчителі дістали?

- Ні, - хитнув головою Тім.

- Тоді що? Ти ж знаєш - я можу підтягти тебе з багатьох предметів, - Діма вичікувально подивився на співрозмовника, але той знову хитнув головою.- Слухай, та що сталося? - не витримав хлопець і вибухнув вже через пару хвилин.

- Дівчина одна сподобалася, - Тім криво посміхнувся, розуміючи, що брат стане розпитувати далі.

- І що? У неї інший є?

- Так, але не це головна проблема.

- Тоді що? Слухай, та поклади ти цей м'яч! Дістав вже, чесне слово! - Дімка вихопив з рук хлопця іграшку й викинув її в коридор.

- Вона не школярка, - коротко кинув Тимур і зловив здивований погляд брата.

З хвилину Димка мовчав, переварюючи інформацію, а після раптом від душі засміявся.

- Ти втюхався в училку?! Оце ти даєш, хлопче! Не очікував.

Тіму було не смішно. Раніше його закоханість завжди триматися й міцніти за рахунок романтичних побачень, поцілунків, розмов та іншої мішури. Але тепер вона нібито сама себе підживлювала. А від усвідомлення того, що Злата була забороненим плодом, ставала ще бажанішою.

- Гей, ну ти чого? Я вгадав, чи як? - Діма присів на край ліжка й подивився на брата. Той був як ніколи серйозний.

- Ну в училку, і що тут такого? - Тім починав злитися - вже від кого, а від Дімки він такої реакції не очікував.

- Да ні, нічого. Несподівано просто - посміхнувся хлопець. - Я сподіваюся, вона хоч того ... молоденька?

- Не дуже, - знизав плечима школяр, - за тридцять. Але виглядає значно молодшою.

Студент здивовано підняв брову - школяр був майже вдвічі молодший за свою обраницю.

- Ну і як? Варта вона твоїх мук? - обережно поцікавився він.

- Я тебе благаю! Які муки?! Як закохався, так і розлюблю - дай тільки час. Я ж не повний дурень, щоб ось так, у вир з головою. Та й хлопець у неї є. Або чоловік ... Не знаю. Коротше - зайнята дівчина, - Тім розлютився, розуміючи всю комічність ситуації.

Діма з хвилину помовчав, а після запропонував піти випити чаю. Уже сидячи на кухні, хлопці раптом почули неоднозначні жіночі стогони явно еротичного характеру. Дівчина кричала так сильно, що, здавалося, парочка затіяла сексуальні ігри прямо на кухонному столі Діминої кухні. Очі студента весело заблищали.

- Це мій сусід. Хлопець непоганий, але як дасть жару - весь під'їзд цю порнуху слухає. Наші кумасі його через це знаєш, як уникають?

- Що, той ще бабій? - розуміюче запитав Тим.

- Та ні. Я його весь час тільки з однієї й бачив. Він нас навіть знайомив якось, але я імені не запам'ятав. Але дівчина крута. Добре, що вона не знає, що її «арії» на всіх поверхах чути.

- Так, ніяково б вийшло, - посміхнувся Тім і одним ковтком допив залишки чаю. - Гаразд, Дім, я тоді побіжу, а то мені ще уроки робити.

- Ну давай, Ромео, - студент прикрив за братом двері й хмикнув. Це треба ж було так вляпатися Тіму!

Цього разу лекція проходила в іншому кабінеті. Златі Ігорівні потрібен був комп'ютер і електронна дошка для презентації. Темою уроку став Зюскінд і його «Парфумер».

- Так, питати про те, хто прочитав книгу, сенсу немає. Зізнайтеся, хто хоча б подивився фільм, - влітаючи в клас, поцікавилася викладачка.

Кілька рук невпевнено піднялися, а Саша гордо і самовпевнено сказала на весь клас: