Розділ 11

— Микито Олександровичу, чи ти здурів? — здивовано подивилися на Микиту його супутники, дуже представницькі дядьки. Він щось казав про переговори, виходить, це його ділові партнери, і вони замовили її в номер, а вона прийшла, ой, матінко... — Чого ти на дівчину накинувся?

— Залиште нас. Будь ласка... — процідив крізь зуби Єлагін, і Саломія насилу придушила бажання сховатися за одного з «дядьків».

— Агов, Єлагін, пригальмуй — стурбовано потягнув Микиту за рукав чоловік з акуратно підстриженою бородою, але той його перебив.

— Я лише поговорю з дружиною, — і втягнув повітря так, ніби збирався злітати.

— Він що, справді твій чоловік? — запитав Саломію старший з чоловіків, вирячивши очі і так, до речі, досить, вирячені, Саломії навіть захотілося підставити долоньки, щоб вони у нього ненароком не випали. Вона кивнула і, закусивши губу, винувато подивилася на Микиту.

Булькатий вийшов першим, чоловік з бородою повів з кабінету дівчат-ескортниць і прикрив двері, наостанок кинувши:

— Микито Олександровичу, тримай себе в руках.

Той невизначено мотнув головою, не зводячи очей з Саломії, але як тільки за ними зачинилися двері, смикнув її за руку так, що вона влетіла йому в груди, тицьнувшись носом в жорстку тканину сорочки.

— Що ти тут робиш? Ти що, стежиш за мною?

— Ти божевільний, Єлагін? — у свою чергу здивувалася Саломія. — Я прийшла потанцювати з друзями, не пам'ятаю, щоб мені це заборонялося.

— І ти обрала саме той клуб, куди ходжу я?

— От ще! Тут брат Сєви працює, він нам знижку зробив на бар і кухню, так дешевше, — Саломія спробувала висмикнути руку, але Микита й другу перехопив ,— і зауваж, я прийшла сюди одна, а не з ескортом, на відміну від декого.

— А той чахлик, який терся об тебе на танцполі, теж сам прийшов?

— Це Сєва, одногрупник, ми з ним на танці разом ходили, він був моєю парою.

— Уявляю собі! Він тобі ледве до підборіддя дістає!

— Я потім його переросла, і нам поміняли пари... Та відпусти ти мене, боляче!

— Я всього лише просив не давати привід для пліток, ти забула угоду?

— І в чому, цікаво, я її порушила? Якщо ти про танок, то…

— Коли крутиш дупою перед десятками чоловіків, це що завгодно, тільки не танок, моя люба.

— Досить чіплятися, Єлагін, так і скажи, що ти старий і не вмієш танцювати.

— А в номери ти від усіх запрошення приймаєш? Ти хоч розумієш, що мої партнери хотіли тебе для приватного танцю замовити? Вони тут слиною мало не захлинулись, поки ти навколо свого хирлявого крутилася.

— Ні, мені охоронець сказав, що мене хоче бачити знайомий. Я так і подумала, що це ти, — Саломія широко відкрила очі і старанно витріщалася на Єлагіна. Катька завжди вчила, що, коли брешеш, головне не кліпати. На жаль, її чоловік був не настільки тупим, він невдоволено поморщився:

— Брехати навчися спочатку.

— Микито, цей охоронець мій знайомий, я попросила його, щоб він піднявся зі мною. Якби це був не ти, я б пішла.

— Отже, ти згодна розважити мене зараз? Чудово, затанцюєш приватно? Починай, я чекаю.

Саломія стиснула губи і знову спробувала вирватися.

— А що, ескорт погано справляється? Може, ти їм недоплачуєш?

— Не зли мене, — він знову смикнув її на себе, відпустивши одну руку, його долоня ковзнула до спини, і Саломію ніби пронизало від цього дотику. Микита як відчув, послабив хватку, а потім взяв її за потилицю і зазирнув в очі.

— Ну, покажи, на що ти здатна, Саломіє... — сказав хрипко і захопив її губи своїми. У неї підкосилися ноги, і щоб не впасти, вона вчепилася в плечі чоловіка.

— Микито... — прошепотіла йому в губи, закрила очі і відповіла на поцілунок. Він однією рукою зарився їй у волосся, а іншою гладив спину. Саломія ще міцніше вхопилася за м'язисті плечі, тому що ноги зовсім відмовлялися слухатись. Вона мало не сповзла вниз, добре, що Єлагін вчасно підхопив її і штовхнув до стіни.

Тепер він цілував її жадібно і нетерпляче, їй страшенно хотілося обійняти його у відповідь, провести пальцями по стриженій потилиці, але вона не наважилась, а лише відповідала, продовжуючи чіплятися за плечі. Хтось заглянув в кабінет, Микита закрив двері ногою, почувся короткий смішок, і двері зачинилися.

Він відірвався від неї, а вона знову потягнулася до нього і, не знайшовши його губ, відкрила очі. Микита притискав її до стіни, його очі здавалися майже чорними, зіниця повністю затопила райдужку, і у неї знову підігнулися коліна. Раптово прозвучав Rammstein — Микита, продовжуючи утримувати Саломію однією рукою, іншою дістав з кишені телефон.

— Так, — він говорив хрипко, уривчасто, намагаючись вгамувати часте дихання. І не відривав погляду від губ Саломії. — Ні. Ще не поїхали. Не знаю, можливо. Не чекай, якщо приїду, у мене є ключ. Так. Так, — а потім підняв очі і подивився прямо на Саломію. — Я тебе теж кохаю.

Сховав телефон назад і відвів погляд.

— Ходімо, — сказав все так само тихо, з хрипотою, — я відвезу тебе додому.