Коли Єлагіни-старші відлетіли до Іспанії, відразу стало легше дихати. У обов'язкових спільних вечерях відпала необхідність, як і відпала необхідність ховатися вранці в своїй кімнаті — Микита виходив з дому пізніше Саломії, він тільки спускався в їдальню снідати, а вона вже тікала на заняття. У гіршому випадку доводилося з ним вітатися, але часто їй щастило — вона встигала проскочити, не зустрічаючись зі своїм уїдливим чоловіком.
Напередодні дня народження Саломія після лекцій вирушила витрачати єлагінські гроші. З трьох рекомендованих Іриною магазинів вона обрала бутік люксового італійського одягу, власниця якого була близькою подругою Ірини. Владислава, шикарна блондинка, яка виглядала років на десять молодше свого віку, мала намір забезпечити Саломію повним гардеробом на всі випадки життя, при цьому надихнувшись перспективою продати половину асортименту магазину.
— У твоїх нових родичів повно грошей, дитинко, твій чоловік один з кращих рекламників міста незважаючи на те, що такий молодий. І не скнара, он платинову карту тобі видав, так що користуйся на повну котушку. Я тобі знижку зроблю хорошу, — безапеляційно заявила вона низьким, грудним голосом, але Саломія рішуче відмовилася від купи кофтинок, безрукавочок, легінсів та інших супермодних дрібничок.
— Микита просив обрати відповідну сукню для прийому або презентації. Потім я б хотіла підібрати наряд до дня народження, мені потрібно що-небудь, в чому зручно буде танцювати. Ще одна-дві сукні на кожен день і, мабуть, досить.
Владислава виявилася хорошою жінкою. Спочатку підупавши духом, вона швидко змирилася, що впихнути половину бутіка Саломії не вийде, зовсім недовго посумувала, а потім з ентузіазмом почала підбирати вбрання. Треба сказати, зі смаком у неї був повний порядок, вона якимось чином знаходила з ряду речей саме ту, що сідала на Саломію, як влита.
— Як у вас так виходить? — не втрималася від захопленого компліменту Саломія.
— Досвід, досвід і ще раз досвід, мила моя дівчинка, — посміхнулася задоволена Владислава, демонструючи останні досягнення світової стоматології, і в черговий раз вийняла вішалку з чимось приголомшливо струмуючим. — Ось це ще примір. Це «Прада», всі штабелями ляжуть, якщо ти в такій сукні заявишся на презентацію.
До дня народження Владислава підібрала Саломії настільки карколомний «лук», що та трохи їй на шию не стрибнула від радості. Чорні облягаючі джинси з прорізами на колінах, а до них мереживний боді з відкритою спиною, попереду груди закривала широка смужка тканини.
— Ти не мені дякуй, Саломійко, ти чоловіку своєму сьогодні вночі гарненько віддячь, це він все оплачує, — Владислава із задоволенням роздивлялася сяючу Саломію. — Сюди підійдуть ось ці туфлі на платформі, вони стійкі, в них зручно, хоч всю ніч зможеш танцювати, ще й на півголови вище будеш.
У туфлях її ноги здавалися ще довшими, боді був набагато зручніше звичайної блузи, не доводилося нічого поправляти і підсмикувати, Саломія була така щаслива, що навіть слова Владислави про вдячність чоловікові не зіпсували їй настрою. У них домовленість, вона лише виконує свою частину.
Не встигла Саломія сісти в таксі, завантаживши в багажник пакети, як їй зразу ж прилетіло на телефон: «Ти що, збираєшся під такі шмотки надягати стару білизну? Я зазвичай купую в «Інженю», там Франція, рекомендую». Саломія хмикнула і написала у відповідь: «Дякую, що попередив, я віддаю перевагу Італії".
Правильно, це його карта, і варто було їй оплатити покупки, йому зараз же прийшов звіт, де і яку суму вона витратила. Саломія мстиво примружилася, перебрала візитки Ірини і вирушила в «Донну». Оплачуючи покупки карткою, вона уявляла круглі очі свого щедрого чоловіка, сума трохи перевищувала попередній рахунок. Відразу прийшло повідомлення: «Ти там що, скупила всю колекцію?» Вона не залишилася в боргу: «Сподіваюся, ти не збіднів?» І зовсім не очікувала отримати у відповідь: «Ні, не збіднів. Покажеш?» І поки в зніяковінні розглядала екран телефону, слідом прийшло ще одне: «Рахунок поповнив. Продовжуй, мені навіть цікаво».
Саломія не вірила своїм очам. Він серйозно чи знову дурить? Чи вважає, що вона й справді все виратить? Піднялася в кімнату в таємній надії, що Микита висловить бажання подивитися її покупки, розвісила речі в шафі, а білизну розклала на ліжку, щоб помилуватися, і весь час прислухалася, чи не чутні кроки в коридорі.
Коли Микита зайшов у свою спальню, вона навіть дихання затамувала, він кілька разів виходив-заходив, але до неї так і не постукав. Саломія зібрала білизну і розклала по шухлядах — він просто забув про неї, а вона знову казна що уявила…
На наступний день не стала доповідати Микиті, що не прийде додому ночувати, а, як і збиралася, відправила йому повідомлення: «Я сьогодні переночую у бабусі». Коротке «Ок» красномовно говорило про те, що вдома її тимчасовий чоловік сьогодні теж не ночує.
***
Єлагін розлігся на дивані, відкинувшись на спинку, і ліниво потягував віскі. Переговори пройшли досить вдало, у нього вийшло продавити свої умови, і контракт підписали на суму навіть більшу, ніж очікувалося. Партнери теж залишилися задоволені контрактом, а для того, щоб вони залишилися задоволені всім іншим, Микита звернувся в ескорт-агентство. Дівчата там як на підбір, сьогодні у Єлагіна був гарний настрій, і він вирішив, що йому і самому не завадить різноманітність.
В «Амстердамі» віп-кабінети йому подобалися, інтер'єр вище будь-яких похвал, дорого і зі смаком. Зручні дивани, в них не тонеш, як потопельник, на стінах золоті карбовані інкрустації, великий екран навпроти, який транслював відео з танцполу, два менших поруч — бар і сусідній зал. Кухня теж на рівні, одним словом, прекрасне місце для завершення робочого тижня. Одна з дівчат-ескортниць встала за спинкою дивана і почала розминати йому плечі, Єлагін блаженно прикрив очі.
#1952 в Любовні романи
#948 в Сучасний любовний роман
#577 в Жіночий роман
від ненависті до кохання, багатий хлопець та звичайна дівчина, шлюб за контрактом
Відредаговано: 02.06.2021