Розділ 3

Саломія підсвідомо чекала дзвінка, тому, коли той раптово розпоров тишу її кімнати, відповіла миттєво і нітрохи не здивувалася, почувши голос Олександра:

— Саломіє? Це Єлагін. Доброго дня! — чому він жодного разу не помилився, вимовляючи її ім'я, на відміну від свого сина? — Ви просили підшукати роботу, у нас дещо є для вас. Коли зручно під'їхати?

«Прямо зараз!» Але вона зробила над собою зусилля і не стала швидко погоджуватися, аж надто непристойно це б виглядало. Домовилися, що водій заїде за нею після лекцій.

Минуло більше тижня з моменту їх останньої зустрічі з молодшим Єлагіним, і Саломія зовсім втомилася за ці дні. Вона годинами дивилася на намальованого Микиту і навіть іноді розмовляла з ним то пошепки, то майже кричала. Бабуся стурбовано стукала їй в кімнату, і Саломії довелося збрехати, що вона бере участь в постановці студентського театру і репетирує роль.

Микита дотримав слово, Гнат передзвонив Саломії і, плутаючись і запинаючись на кожному слові, вибачився і запевнив, що вона нічого не винна, а їй здавалося, що Микита стоїть поруч з Гнатом, і через динамік навіть чути його дихання хоча, звичайно, нічого такого вона чути не могла.

Тепер же Саломія божеволіла в очікуванні зустрічі з Микитою наживо, не на полотні, нехай навіть його очі будуть дивитися тим же крижаним поглядом, як вийшло у неї на портреті, все одно це в сто разів краще, ніж їх односторонні щовечірні бесіди. Інакше вона скоро з’їде з глузду.

Водій відвіз її в будинок Єлагіних, всі були в зборі, сиділи у вітальні, і коли Саломія увійшла, їй здалося, що це глядачі в амфітеатрі розсілися півколом дивитися, як її пожирають дикі звірі. Цікаво, що їй запропонують? Місце покоївки або домробітниці? І чи вистачить їй гідності відмовитися? Найостанніше місце в її мріях займала сцена, як вона на очах Микити вичищає унітаз.

— Добрий день, Саломіє, проходь, сідай, — цілком привітно сказав Олександр, — моя мама, Ніна Андріївна, зараз тобі все пояснить.

— У нас до тебе не зовсім звичайна пропозиція, — без зайвих церемоній почала Ніна Андріївна, і Саломія тільки тепер зрозуміла, що минулого разу та навіть не зволіла представитися, чітко давши зрозуміти, що вважає її порожнім місцем. — Ти маєш надати нашій родині послугу, за яку ми добре заплатимо.

І хоч у кімнаті було тепло, по хребту Саломії пробіг холодок.

— Що я повинна зробити?

— Вийти заміж за мого онука. А потім вступити у спадок

Встановилася тиша, в якій лише повільно цокав годинник на стіні та гулко стукало серце Саломії. Витримавши паузу, достатню для того, щоб та прийшла в себе, стара продовжила:

— Ти зіграєш роль спадкоємиці Еріха Фон-Росселя, вступиш у спадок, а потім передаси його нашому Микиті. Зрозуміло, ваш шлюб буде фіктивним, та тобі доведеться пожити тут, в цьому будинку, а коли пройде час, ви розлучитеся, і ти залишиш йому все за вирахуванням того, що належить тобі. Ти отримаєш сто тисяч доларів.

Саломія навіть позадкувала. Сто тисяч? Вони, напевно, жартують.

— Батьки, скажіть, що ви пожартували, — почувся голос, що тремтів від хвилювання, а Саломія здригнулася, тому що Микита, здавалося, прочитав її думки. Чи це була злість? — Яким чином ви збираєтеся видати її за спадкоємицю американського мільярдера?

— Еріх Фон-Россель німець, — підібгала і без того тонкі губи його бабця і хижо примружилася, відразу нагадавши Саломії Бабу Ягу. — Якщо ти згодна, люба, то ми тебе присвятимо в подробиці, якщо ні…

— А якщо відкриється обман, ти сядеш, — продовжив Микита, свердлячи Саломію таким поглядом, ніби це була її ідея стати його фіктивною дружиною.

— Не слухай його, дитинко, — обірвав сина старший Єлагін, його мати невдоволено глянула на онука, — у спадок будеш вступати не ти, ми трохи змінимо твоє ім'я і підправимо твою біографію. Потім ти станеш Єлагіною, а зрештою зможеш повернути своє справжнє ім'я, там сам чорт ногу зломить, не розбереться.

Саломія теж нічого не розуміла, у неї паморочилася голова, вона добре, якщо чула через слово, а то і через два. Все, що вона усвідомила, у неї з'явиться шанс кожен день бачити Микиту Єлагіна, натикатися на нього в цьому будинку, бачити його з ранку, скуйовдженого і сонного, бачити, як він з ранку збирається на роботу, як він снідає, а якщо пощастить, то і вечеряє. Їх шлюб буде фіктивним, але вони ж дорослі люди, договірний шлюб передбачає взаємну повагу, хтозна, а раптом їй вдасться встановити з ним щирі дружні відносини…

«Яка дружба, дурепо , ідіотко! — волав розум, розпалюючись на закутках свідомості. — Ти мрієш здобути цього чоловіка, закохати його в себе, тому що сама вже давно втріскалася, як кицька, а його дружба тобі на фіг не потрібна!»

Саломія заштовхала розум подалі, в найтемніший кут і навіть голову нахилила вперед, як бик перед стрибком на тореадора.

— Я згодна, — ковтнула, і їй здалося, що це теж прозвучало занадто шумно, — згодна зіграти роль тієї самої спадкоємиці за сто тисяч доларів.

Спеціально підкреслила, що її головна мета гроші, аби Микита не здогадався, навіщо їй насправді потрібен цей шлюб. Але той вже готовий був спопелити її своїми блакитно-кобальтовими пусковими установками.

— Потрібен буде аналіз ДНК, як ви збираєтеся його пройти? Та вона зріжеться відразу ж.