Глава 27

НІКОЛЬ

Кліпаю, коли нічну тишу у кімнаті раптом порушує хрипкий голос Демида.

— Ніколь, не квапся відмовлятися. Ми ж можемо скласти шлюбну угоду і про все домовитися як бізнес-партнери?! Зрештою, ми живемо в цивілізованому світі, де про все можна домовитися юридично.

Переводжу погляд на чоловіка, він мене втомив своєю пропозицією. Витримую паузу, по якій холодно кидаю.

— Все можна, Демиде, але чи потрібно? Схоже, ти таки не розумієш, про що просиш... Чи ти думаєш, фіктивний шлюб — це так просто та легко, як сказати? Особливо у таких відомих людей, як ти? — зволожую вуста і розкриваю перед своїм гостем усі козирі, про які він змовчав. — Чи ти думаєш, ті, хто заробляють на скандалах, пропустять твій шлюб? Вони тільки шукатимуть, де та з ким ти був і з ким зрадив мені... Це саме стосуватиметься й мене, і я до цього не готова...

— Ми це все узгодимо, Ніколь. — впевнено заявляє він і, здолавши відстань між нами, знову питає: — Невже ти справді не хочеш повернути бізнес батька, який по праву належить тобі?

— Ні, не хочу. — випалюю та відвертаюся від нього. — Бо ти не розумієш, що те, що ти мені пропонуєш, неприпустимо. А те, що пропонуєш, нереально втілити в життя. Бо це не просто підписати документ і посміхатися на камеру. Це життя на публіку і порушення моїх особистих кордонів...

Чоловік поруч миттєво напружується і фиркає.

— Я не збираюся лізти в твоє життя. Тим більше, що мені це не потрібно.

Я коротко сміюся і фиркаю.

— Чоловіки завжди так кажуть.

З кімнати Дана чути голоси. Це він, мабуть, переглядає стрічку у ТікТок. І це повертає мене до реальності: я в піжамі, у квартирі з дитиною, і обговорюю фіктивний шлюб із чоловіком, який стоїть тут так, ніби це звичайна ділова зустріч. Нервово стискаю пальці, бо розумію: це потрібно завершувати.

— Добре, — нарешті видихаю. — Припустимо, я не відмовлю тобі одразу. Що я отримаю конкретно? Без розмитих обіцянок, що ти повернеш мені спадок...

Демид трохи змінюється в обличчі. Ледь помітно. І поводиться так, наче він чекав саме цього питання.

— Окрім цього ти отримаєш доступ до активів, які тобі належать. Юридичний супровід. Захист від мене, проти незаконних дій твого дядька.

Останні слова зачіпають, але повірити важко. Витримую паузу, а по ній висловлюю свою думку.

— Ти занадто впевнений у своїх силах. Я дуже сумніваюся, що ти зможеш мене захистити...

— Це суто твої сумніви, Ніколь. А я впевнений у своїх силах. А ще знаю, що твій дядько не зупиниться сам. І добровільно не віддасть тобі те, що забрав.

Тиша, що повисає, стає важчою. Я відвертаюся, проходжу кілька кроків по кімнаті. Думки плутаються, але одна річ очевидна: Ярмола прийшов не з імпульсу. Він підготувався, все продумав. І це змушує мене засумніватися у своїх підозрах. Зупиняюся і, оглянувшись, спокійно ставлю його перед фактом.

— Мені потрібно подумати.

Демид не реагує одразу. Довго мовчить, а тоді низьким голосом цікавиться:

— Це означає «ні»?

Я повільно хитаю головою.

— Це означає: я не приймаю спонтанних рішень, під натиском та о такій годині.

Його погляд пропалює мене. Почуваюся геть некомфортно, але здаватися не збираюся.

— Гаразд, — видихає він. — Але довго думати не раджу.

Хмикаю і, скинувши підборіддя догори, з викликом питаю.

— Це загроза?

— Це попередження, Ніколь.

Підходжу ближче до дверей, відкриваю їх трохи ширше і холодно заявляю.

— Тоді моє попередження теж просте, Демиде. Я не продаю своє життя за пропозиції, які звучать як сценарій поганого фільму. Тому тобі пора...

Демид дивиться на мене кілька секунд, потім коротко кидає.

— Я прийму будь-яку твою відповідь.

Слова Демида звучать надто зухвало. Він надто самовпевнений, наче знає, що я погоджуся. Він підходить до мене і заглядає просто в очі.

— Пропоную зустрітися у середу. Хочу почути твою думку. А якщо раптом передумаєш швидше, чекаю у себе в клубі.

Він мене вбиває такою самовпевненою заявою, тому фиркаю.

— Можеш не чекати. А зараз забирайся, і на позитивну відповідь не чекай.

Видихаю, коли вхідні двері нарешті за Ярмолою зачиняються. Повертаюся до вітальні і, зупинившись біля вікна, просто дивлюся на нічну столицю невидющим поглядом.