Макс
Не можу повірити в сенс слів, які щойно сказала маленька. Невже вона має на увазі, що готова?
— Алісо, що ти хочеш сказати? – відірвався від дівчини на мить.
— В мені стільки бажання, Макс... я зараз вибухну! – опустивши погляд, зізналася вона. Моя відверта дівчинка.
Звісно, я хочу її. Дико. Страшенно. Здається, якщо зараз не візьму Алісу прямо тут, то здурію від нестачі кисню. Бо вона – мій кисень. Споглядати за тим, як її неймовірне тіло вигинається від задоволення, заціловувати його й стискати, але не мати можливості на більше – це вбивство! Але я не можу робити нічого проти її волі. З нею все інакше. Для неї все вперше. І це має бути по-особливому.
— Ти впевнена? Бо, маленька, коли ми тільки перетнемо поріг моєї квартири, я не дам тобі передумати. Повір... – закрутив пасмо дівчини на пальці й підсунув до себе.
Вона вклала моє обличчя в долоні.
— Така впевнена в рішенні я ще не була ніколи.
Більше я не говорив нічого. В думках зараз лиш одне: як пошвидше добратися додому, в квартиру.
Ми швидко вийшли з кабінки, тримаючись за руки. Дівчина написала смс батькам й вимкнула телефон. Він тобі сьогодні більше не пригодиться, маленька, обіцяю.
Доїхали ми так швидко, як тільки могли. Дівчина притискалася до мого плеча цілу дорогу, інколи цілуючи його.
Біля дверей я легко підштовхнув її всередину. Ця до біса коротка сукня пасувала їй страшенно. А коли вона розвівалася під дією вітру, мені доводилося притискати дівчину ближче до себе, адже погляди прохожих хлопців так і з'їдали її. Чорт, відчуваю себе дурним ревнивцем. Але, бляха, вона така приваблива, що інколи хочеться в колодязь окунутися, аби охолодитися від жару, яким вона мене наповнює. Можливо, Аліса ще не розуміє, як впливає на мене й взагалі на чоловіків. В різних планах. Не лише душевному, але й фізичному.
Вона руйнує мости в моєму серці. Лиш заради одного її погляду, з-під опущених вій, я ладен зробити все, на що здатен. Бо вона, чорт, заслуговує на це! Єдина, хто справді заслуговує.
Дівчина пройшла у вітальню, а я ззаду за нею, наче вірний собака-охоронець. Нікому не дам її скривдити. Ніколи. Буду охороняти постійно, наскільки це буде можливо. Сподіваюся, доля нам подарує ще багато хороших митей. Бо інакше, я не бачу сенсу жити. Ця дівчина стала для мене справжнім сенсом. І коли вона стоїть на одній стороні терезів, зовсім неважливо, що на іншій. Тому що її сторона завжди переважатиме.
Аліса стояла спиною до мене біля великого вікна вкінці вітальні. Підійшов ззаду й поклав руки на тонку талію. Дівчина затремтіла.
— Алісо, якщо ти передумала, то я зрозумію...
Маленька взяла мої руки й опустила собі на стегна. Оуу...
— А хто це ще годину тому обіцяв не дати мені передумати? – красуня повернулася обличчям до мене й легко поцілувала мене в губи. От тут вже ні, мені цього мало.
Та в Аліси напевно був якийсь свій план. Вона поклала руку мені на плече й із затуманеним від бажання поглядом обвелася навколо мене й попрямувала в сторону ванної кімнати.
— Я в душ! – крикнула вона, не обертаючись.
Без рушника чи змінного одягу? Вона що там ховатися від мене планує? Поки не до кінця можу зрозуміти що вона задумала. Але якщо це те, про що я думаю... то в мою дівчинку, здається, вселилась якась гаряча спокусниця.
Мозок палав. І не тільки мозок. Сів на диван і, зігнувшись, потер перенісся. Що ж ти зі мною твориш, маленька, якби ж ти тільки усвідомлювала...
Аліса
Стою під струменями гарячої води, трясучись від передчуття і якогось страху. Блін, думала це буде легше.
Нещодавно я передивилась море роликів на ютубі щось типу «Як спокусити чоловіка». Тільки не смійтеся. Я й справді з таким не знайома і мені конче потрібна була інструкція. Так от, майже в кожному відео розповідалося, що потрібно стати для чоловіка загадкою. Створити ілюзію слабкості, але насправді бути хитрою й заманити його в свою пастку. «Не віддавайтеся йому відразу. Зробіть так, аби він сам пішов за вами». Не те, щоб я хотіла маніпулювати Максом, проте... хотілося дізнатися чи справді ці всі поради працюють. Тому зараз я тут. Швидко змивши макіяж тим, що тут було, я зайшла за прозору кабінку. І я чекаю поки він сам піде за мною.
А якщо не піде? Можливо, він мене не правильно зрозумів і думає, що я збожеволіла, чи ще гірше, злякалася? Дурні думки лізли і лізли. Аж допоки...
Двері ванної кімнати різко прочинилися. Макс стояв нерухомо, без змоги зробити хоч крок назустріч. Він застиг на моєму оголеному тілі, по якому стікали струмені води. Очі хлопця потемніли, а погляд не міг сконцентруватися на чомусь одному. Він блукав по мені, а я в свою чергу притислась до холодного кахелю, аби хоч якось угомонити той жар, який подарував мені лиш цей погляд. Він ще ніколи так на мене не дивився. Наче з'їсти хотів.
Він був лише в джинсах, зверху не було нічого. Я теж застигла, роздивляючись його тіло. Ковтнула кілька разів від знемоги й накопиченого бажання. Здається, мої ватні ноги мене не втримають.
Враз Макс почав стягувати свої штани. Знявши все зайве, він заліз до мене. І тут я зрозуміла, що дихати стало нічим. Кабінка хоч і вмістка, та, здається, навіть якби вона була розміром з цілу кімнату, я все одно б задихалася. Тому що поруч з Максом, втрачається можливість дихати. З'являється тільки бажати. Страшенно і дуже сильно.
Хлопець підійшов повільно, так що я змогла повністю його розглянути. Торкнувся кісточками пальців мого обличчя і я прикрила очі. Зараз кожен дотик віддається жаром внизу.
— Що ж ти коїш, Аліса... – проричав він мені над вухом. Вода стікала нашими тілами, та я і її вже не могла помітити. Весь мозок охопило бажання. Не бачу нічого, окрім його збудженого обличчя, яке шепоче найбажаніші компліменти.
— Ти така сексуальна, – поцілував за вушком. Потім провів доріжку до шиї й назад до вуха. Руки стискали моє тіло, поки я знемагала від того, що вони витворяли. – Неймовірна Аліса. Я таких ще не зустрічав. І ніколи вже не зустріну.
#3588 в Любовні романи
#845 в Короткий любовний роман
#413 в Молодіжна проза
Відредаговано: 17.05.2022