Розділ VII — *Я — не тінь, я — світло*

Шкільна аудиторія була наповнена гомоном. Учні сиділи в півколі, чекаючи на презентації. Це був день, коли кожен мав розповісти щось про себе — про свою культуру, свою історію, свою ідентичність.

Лія сиділа на краю лавки, стискаючи аркуш із нотатками. Її серце билося швидко, як метроном на репетиції. Вона не знала, чи готова. Але знала — мусить.

*Її виступ*

Коли настала її черга, вона вийшла вперед. У руках — глокеншпіль. У серці — спогади.

— Моє ім’я — Лія, — почала вона. — Я з України. І я хочу розповісти вам не просто про культуру, а про звук, який змінив моє життя.

Вона вдарила по пластинах — ніжно, обережно. Звук був чистим, як перший сніг. Потім — ще один удар. І ще. Мелодія народжувалась прямо перед ними.

— Це — глокеншпіль. Він звучить, як зорі. Але для мене — він звучить, як спокій. Бо я пам’ятаю інші звуки. Звуки вибухів. Сирен. Крики. І я пам’ятаю, як це — втратити дім.

У залі стало тихо.

— Я пережила панічні атаки. Я втрачала свідомість. Я боялась феєрверків, бо вони нагадували мені війну. Але я тут. І я граю. Бо музика — це мій голос. І я більше не мовчу.

*Реакція*

Після виступу ніхто не аплодував одразу. Було тихо. Але це була тиша, що не лякала. Це була тиша, що слухала.

Першим підвівся Джейк. Він не сказав нічого — просто поклав руку на її плече. Потім — Емма з флейтою. Потім — містер Грейсон. І тоді — вся аудиторія.

Аплодисменти були не гучні. Вони були щирі.

*Після*

У коридорі до неї підійшла дівчина з молодших класів. Вона мовчала, але в її очах було щось знайоме — страх, біль, надія.

— Я теж з України, — прошепотіла вона. — Але я боялась говорити. А тепер… я хочу.

Лія обійняла її. І зрозуміла: її музика стала голосом не лише для себе.

*Внутрішній спокій*

Того вечора Лія сиділа на подвір’ї, слухаючи тишу. Але це була інша тиша — не тривожна, а спокійна. Вона більше не почувалась тінню. Вона була світлом — не тому, що її хтось запалив. А тому, що вона дозволила собі світитися.

Вона написала в щоденнику:

 “Я не просто граю. Я говорю. І мій голос — це музика, яку більше ніхто не змусить мовчати.”