Лія
Головна героїня.
Тиха, глибока, музична. Її домра — це голос, коли слова не виходять. Вона пережила втрату дому, але не втратила здатність звучати. Її шлях — від тіні до світла, від болю до зцілення. Її музика — це памʼять, що не мовчить.
Бабуся
Мудра, спокійна, вишиває під музику. Вона перша сказала Лії, що її гра — це молитва. Символ коріння, яке Лія носить у собі навіть за океаном.
Емма
Флейтистка з американської школи. Світла, чуйна, підтримує Лію через записки з нотами. Її дружба — як перший промінь після бурі.
Джейк
Ударник шкільного бенду. Гострий, але добрий. Його мовчання — теж музика. Він бачить Лію не як “іншу”, а як частину ритму.
Медсестра
Неназвана, але важлива. Її кабінет — місце першого зламу і першого зцілення. Малюнок на стіні стає для Лії символом надії.
Дівчина з Сирії
З’являється в музичному таборі. Її історія — інша, але схожа. Разом із Лією вони створюють імпровізацію, яка звучить як спільна памʼять.
Мама
Тиха присутність. Її слова — “Ти лікуєш” — стають для Лії визнанням і благословенням. Вона — як тло, що підтримує, не навʼязуючи.