Я і Місяць - самотні

Я і Місяць - самотні

Знов я одна і дивлюся за вікном,

     Вам не здається, що місяць так самотні, як я

         Куди поділась твоя яскраво посмішка?

       Місяць ховається від яскравої посмішкі,

    Місяць, що намагається, всю сили, наодинці

          І якщо місяць не буде самотужки?

     На жаль, люди ніхто не дивлються на місяць.

  Якщо він не буде світити – то я дивлюся на нього,ніби,стаю місяцем…

   Зірки ж поруч Місяцем, подарувати його серце,

       На місяць і там я б хотіла залишатися…

Я хочу залишати на твоєму місяця, поруч з тобою.

                    І місяць був такий самотній.

          Думаю я з нею буду яскраво плакати,

     Небесної злякався—хотіла літати до місяця,

                  Не знайдеш дорогу доля?

             Чи воля, страх би невірні шлях,

           Не засмучуйся, я завжди з тобою,

              Не плач, моя місячне сяйво,

                                                  Мовчить, більше не плакати, а то не будуть засяє!

                                                               Краще я б взяла собою лікер,

                                                               Щоб поспілкуватися з місяцем.

                                                    Відчуваєш як ми не одні, налив перед сном,

                                                                                П’ємо до дна...

 



#5039 в Різне
#1191 в Поезія

У тексті є: місяць, зірка

Відредаговано: 18.11.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше