Розділ 6

- Рино, що відбувається? - запитала Верховна, дивуючись моїм сльозам. Я й не помітила, що почала плакати. - Ейдене, може хоч ти поясниш, що взагалі коїться?

- Не враховуючи вбивства в моєму замку? 

- Ейдене, - низьким голосом сказала Верховна. - Без жартів.

- Я бачила видіння, - подала голос я. Зовсім тихий і наповнений страхом. - Бачила і відчувала останні хвилини життя Анни-Лізи. 

Верховна заклякла. Потім кивнула своїм думкам і подивилася на мене. 

- Я хочу почути все в найменших дрібницях, - коротко і чітко наказала Верховна. 

Я розповіла їй все, що могла. Вона вислухала мене, кивала якимось думкам. Часто відчувала її впевненість в чомусь і рішучість. Хотілося запитати. Зрозуміти, чому саме такі емоції вона переживає. Але відчувши проблиск гордості, злякалася чимось цікавитися. Всі роки емоції моєї матері були для мене таємницею. Зараз я розгублена. І моментами мені хочеться позбутися цієї сили. 

- На жаль, Рино, ця сила нікуди не дінеться. Тобі доведеться жити з нею до кінця. Ти це усвідомлюєш? - запитала Верховна. 

- Чому в мені відкрилася ця сила? - втомлено запитала. - Невже вагітність розірвала всі можливі бар'єри? 

- Сама здогадалася чи все ж Ейден сказав? 

- Як це могли зрозуміти ви, якщо вагітна я?! - на моє запитання Верховна розсміялася. 

- Рино, магія може розповісти про нас, відьом та демонів, набагато більше, ніж ти можеш собі уявити. Ейден зрозумів через твою посилену силу емпатії, а я через твою демонічну силу, - з посмішкою відповіла Верховна. 

- Дійсно, на нормальну вагітність відьми, що носить дитя демона, можна не сподіватися, - на хвилину я розтягнула губи у посмішці, але одразу повернула обличчю сумний і розгублений погляд. Верховна хотіла мене заспокоїти, але не могла наважитися і знайти слова. 

- Люба, я розумію, що тобі тяжко. Ти налякана і розгублена. Але в тебе є я та Ейден. Ми завжди готові тебе підтримати. 

Верховна несміливо взяла мене за руки й стиснула у своїх. Вони теплі та м'які. Я вдячно кивнула їй, не маючи в собі змоги посміхнутися. Все ще є питання, котрі мене сильно турбують. І лише Верховна може дати на них відповідь. 

Лише згадавши про все, не змогла більше знаходитися з Верховною в одній кімнаті. Неочікувана злість та образа нахлинули на мене. Весь вигляд Верховною починав мене дратувати. Вся її доброта, відвертість, підтримка здаються мені напускними. Я різко забрала свої руки з її полону і підвелася на ноги.

Двері кімнати, в якій ми розмовляли, відкрилися. Ейден увійшов разом з лікарем і одним представником охоронної служби. Вони схилилися переді мною і залишилися за спиною свого Повелителя. 

- Що ти вияснив? - запитала Ейдена.

- З неї витягли всю життєву силу. Таке можливо лише з Каменем життя. Ніяких слідів вбивці не залишилося. Тобі потрібно розповісти, як виглядає чужак з твого видіння, а потім тебе огляне лікар. 

Я кивнула і приступила до справи. Високий і м'язистий чоловік, що прийшов з Ейденом, дістав блокнот й ручку. Він не сів поруч зі мною на диванчик. Залишився стояти навпроти. Доки я розповідала все, що знала, Ейден розмовляв з лікарем та Верховною. 

Чоловік покинув кімнату, кивнувши Ейдену. До мене наблизився лікар. Старий чоловічок. Сиве волосся, окуляри, рівна спина і колючий погляд. Він зупинився навпроти мене і поглянув на Ейдена. 

- Кохана, лікар перевірить твій стан здоров'я. Я впевнений, що наша дитина не дозволить тобі зашкодити, але перевірити варто.

Лишень кивнула. Було трохи лячно. Погляд лікаря був настільки пронизливим, що мені було некомфортно. Я, ніби юна дівчинка, що вперше прийшла до гінеколога. Поглянула на лікаря, чекаючи його інструкцій. 

- Я попрошу вас лише лягти на спину і розслабитися, - в нього був доволі “міцний” голос. 

Зробила все, що сказав лікар. Він став наді мною, підняв руки над моїм тілом. Його долоні почали випромінювати біле сяйво. Воно більшою мірою було спрямоване на мій живіт. Промені були теплими та викликали легкий лоскіт. Це тривало кілька хвилин. Потім лікар поглинув біле світло та потер руки. 

- Що ви можете сказати? - запитала Верховна. 

- Термін вагітності три-чотири тижні. Дитина розвивається нормально, потенціал сили дуже високий. Буде сильним демоном. Стан матері чудовий, - коротко і чітко відрапортував лікар. Люблю таке, ніяких зайвих фраз. 

- Дякую, - сказав Ейден. 

Лікар залишив нас на самоті. 

- Тепер точно ніяких сумнівів щодо твоєї вагітності, - сказав Ейден, цілуючи моє волосся. Він сів поруч зі мною на диванчик і обійняв однією рукою. 

- Як інші відьми? - перевела тему на інше. 

- З ними все добре. Їх захищають найкращі воїни царства. Можеш не турбуватися, кохана. 

- Одна з дівчат ковену вбита, Ейден. Я не можу не хвилюватися. Верховна, - я повернулася до верховної відьми, - повідом близьких Анни-Лізи якомога скоріше. 

- Звісно, - запевнила мене Верховна. Вона підвелася і направилася, щоб виконати моє прохання. 

- А ми з тобою відправимося на зустріч з радниками, - сказала коханому, цілуючи його в губи. 

- Ти впевнена? 

- Звісно, - посміхнулася. 

За довгим столом сиділи міцні чоловіки. Всі вони були гордовитими. Дивилися на мене зі зверхністю, хоч і приховували це за безпристрасними обличчями. Завдяки вагітності, моя сила емпатії посилена у сто разів. Їх погляди так і випромінювали гидливість. Втім, це не завадило мені сидіти поруч з Ейденом в голові столу. 

- Впевнений, ви вже знаєте про вбиту відьму, - радники закивали головами, як бовванці. - Конраде, перевір захисний бар'єр. Щоб потрапити в замок потрібно його оминути, залишиться відбиток аури. Опитайте всіх в замку та перевірте найближчі заїжджі двори. 

- Так, Повелителю. 

- Перегляньте списки відчужених. Навідайтесь до них. 

- Повелителю, в мене є погані новини. До населення дійшли плітки про ваші заручини. Більшість демонів проти цього. В повітрі вже витає запах бунтів, - сказав радник, що сидів по ліву руку від мене. Біловолосий і не такий суровий на вигляд, як інші.