Кохай … кохай...Шумлять луги і трави...
Люби...Люби...Шепоче тихо вітер.
А я сумую...Бо роки лукаво...
Минають, не лишивши заповіту.
Душа людська ніколи не старіє.
Ніби з роками їй не по дорозі.
Вона співає, так аж серце мліє.
Й болить ночами, в думах і тривозі.
Дивлюсь в минуле, прожито багато.
І не відомо, що в майбутньому чекає
І кожен день, сприймаю наче свято.
Бо ще живу... і ще життя кохаю.
О. Т. 2025
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Відредаговано: 05.10.2025