Вистигала...
Як чай... чи як в чашці кава...
Вистигала любов...
Огорнута холодом в спеку.
Вистигала...
Але ж я була з ним ласкава.
Та зараз відклала
любов свою, в теку.
Вистигала...
По трошки... По краплі...щомиті.
Як забута мелодія в серці не грає.
Вистигала...
І здається уже не болить, лиш щемить.
Це тому що душа моя тихо вмирає..
О.Т.2025
Відредаговано: 05.10.2025