Я люблю тебе по особливому

Розтрощене корито

Моє життя розтрощене корито

Чужий сувій ротрачених думок

А не ціную бо не вмію житти

Розчарувавшись знову ,далі йду

 

Ні час,ні прикрість не бентежать душу

Вона розірвана ,неначе м'яса шмат

Життя моє ,розтрощене корито

І шлях там мій не значиться ніяк

 

Немає там ,ні відчаю, ні болю

Пустий і зжований листок мого життя

І все ж біжу на перекір я долі

Кричу ,а серце мов із кришталя

 

Мені не двадцять і не тридцять років

Уже минула  вічність й навпаки

З гори дивлюсь на  свій я шлях широкий

Розтрощений, як дерева шматки

 

Та я пізнав тепер Його у слові 

Моя дорога–пізнання добра

І не біжу на перекір, я долі

І час мій лине наче із струмка

 

Я став щасливим власником надії

Мої наставники це милість й доброта

А ще ,я пізнаю його у мріях

У подиху й любові до життя

 

Не важко віднайти його у тридцять

Постати прикладом у п'ядесят

Ти можеш років навіть й сто прожити

Але його любові не пізнать

 

Немає слів ,щоб далі описати

Наскільки унікальний саме ти

І щоб таким ,розтрощеним не стати

Ти віднайди його  будь ласка у собі.......

 

 

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше