Розділ 12 (3)

-Містер Розбальт , ви запізнились , ми вже з Дафні поснідали ,- бабця , як завжди не перевешувано говорила з моїм татком , чомусь вона його не долюблювала .
Грівшись до каміну мені хотілося кудись зникнути , адже я прекрасно розуміла , що знову буде сварка.
- Дафні , люба , йди попроси чаю зробити ,- слава Богам , що бабця мене спровадили для мого ж блага .
Та мене занадто було любопитно аби непідслухати цю сварку .
- Дорогенький ти всі межі перейшов !- жінка не стримувала свої емоції проте вона не кричала ,- Досить того ,що Дафні з одного на іншого має переключатись , а все через те що тобі так вигідніше ,- правильно правильно, накричи на нього , батько явно заслужив .
- Хто на цей раз , хто її чоловіком має бути ?- зараз у залі було зовсім не затишно й усе тепло від каміну , нібито випарувалось .
Прислонившись до холодного каменю , я непомітно підслухрвувала цю розмову , все ж таки вона про мене. 
- Місіс Зельґа , як ви не розумієте жінку виховують для того аби в кінцевому результаті видати заміж за чоловіка. Не бачу проблем в тому , що вона виходить заміж .- містер Розбальт був весь на нервах , він був кремезний й вищий за місіс Зельґу , та від цього місіс Зельґа не почувала себе меншою .
Їхні сили були рівні , вони сперечались досить довго , аж поки мене не схопили .
- тебе не вчили , що підслуховувати погано ?- хтось схопивсхопив мене.
Це був містер Герк...Чортяка , що він тут робить.
Він притиснув мене до кам'яної стіни , не давши й шансу вирватись нахилившись до мене блище .
- негайно відпусти мене ,- ядовито шипівши йому в лице , я виривалась з його обіймів та сили були нерівні.
- Дафні , ти така мила коли сваришся ,- він ігнорував мої протести , стававши все назабнішим .
- Як ти сюди попав?- насупивши брови , я дивилась йому в очі , які були максимально розслаблені , він очікував на щось веселе. 
Звичайно йому аби тільки погратись зі мною, ідіот .
- Тобі справді цікаво ?- з ухмилкоб на обличчі він говорив , мені надоїли його дурацькі ігри , чому він не відстає від мене .
- Що тобі потрібно від мене ?- я все шипіла на нього , немов ядовита змія .
Я була безпомічна проти нього , його тяжке тіло притиснуло мене до стіни .
- Люба , ти що забула , в нас ж помолвка скоро ,- мило посміхаючись цей нахаб не відступав від мене .
- Ніяка я тобі не люба , - пригримівши на нього , я все ще досі немогла вирватись з його лап .
- Ну  що ти так , кохана  в нас ще весілля буде , ти певне не з тої ноги стала ,- цей нахаба перейшов всі межі , нічого краще , як вкусити його я не бачила .
Тому своїми іклами впилась в його шкіру .
- Ти що витворяєш ?- він ошелешено глянув на мене ,- кусючка ,- все ж відпустив мене .
- Поки ми не одружились то тримайся від мене подалі ,- промовивши це на останок , я побігла , як найдалі від нього .
***
Тільки но я її побачив , зразу голову скрутило , я не міг пройти мимо цієї кусючки .
Кого вона там підслуховувала ? 
Вона таки точно не очікувала мене побачити тут , та вона навіть не знає , що я тут дорогий гість .
Я мушу на ній одружитись , з нею мені точно скучно не буде .
Усміхнувшись їй в слід , я все ж залишив її в спокої .
Зупинившись біля зали де була сварка, я непомітно слухав .
- Місіс Зельґа , Дафні вийде заміж навіть якщо вона чи ви цього не хочете , це її обов'язок ,- гримів містер Розбальт .
- Ти що геть чисто не розумієш ,що Дафні ціле життя будкн терпіти чоловіка , дай їй вибір самій обрати чоловіка ,- місіс Зельґа не на жарт розлютилась , вона досить добре трималась .
- Хто її наречений на цей раз ?- місіс Зельґа все ще не кричала проте її голос був гучний .
- містер Герк ,- місіс Зельґа від цих слів аж присіла на м'який диванчик .
Чому вона не знала ,що я майбутній чоловік Дафні .
- Помолвка за пару місяців , на початку весни !- на цьому він закінчив свої злощаві слова. 
- Де це дівчисько ?!- обернувшись до місіс Зельґи назад він дивився її в очі .
Вона певне все ще немогла повірити в те ,що я зять їхній . 

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Любі читачі , у неділю виставлю продовження , тепер кожної неділі буде продовжено