Розділ 11 (6)

Я вирішив прислати за нею карету , так я буду впевнений , що ця леді буде в безпеці й не зможе втекти від мене .
У кареті на неї чекав я , вона напевне , як завжди буде невдоволена .
Очікуючи нашої зустрічі , я спокійно дрімав допоки , карета не зупинилась. 
За деякий час мого очікування , все ж міс Дафні зайшла в карету , явно не очікуючи моєї присутності .
- Ти що тут робиш ???- злісно шипіла на мене , та мене це зовсім не зупинило.
- І тобі доброго полудня ,- вона все ж присіла навпроти мене і карета рушила з місця. 
Мої оченята блудно по ній блудили  , я оглянув її темно синю сукню , яка елегантно сиділа на її ніжних обрисах тіла , вона була в таких же темних рукавичках , і цей капелюшок він додавав їй якогось особливого шарму .
Я помітив на її руці золотистий годинник , він був якогось професійного майстра зроблений , адже кожна вирізьблена деталька була пропрацьована майстерно .
І все ж я зупинився на їх обличчі .
Її зеленкуваті оченята , були наповнені злістю бо мене .
- То як ти все обдумула , будеш парі підписувати ,- я всерьйоз це не сприймав , адже той вечір може вона вина випила й наговорила щось шо непамятає.
Та її відповідь мене шокувала ,
- містер Герк , я дуже добре все обдумала , мені потрібен один з ваших конів , аби було чесно , ну або ж ви осідлаєте якусь не зваших конячок .
Сидівши навпроти цієї леді , я все ж погодився аби вона осідлала когось з моїх конів , адже як відомо жодна людина не може осідлати конів моєї сім'ї , ці коні особливі .
Привезені з самої Демонеси , вони набагато швидші за цих тутешніх коней , але ця дівчина просікла , що її кінь не такий пруткий ...ну що.
- Заїдемо до помістя , попробуєш осідлати , коня .
- Ви зараз мені натякаєте , що я нездатна осідлати коня з вашої конюшні ?- злісно прошипіла , мене це чомусь насмішило .
Та все ж я опанував свої емоції .
- міс Дафні , ці коні небезпечні , я всього лиш вас попередити хотів .
Вона така кумедна коли злиться , цікаво чи їй вдасться осідлати коня , адже ще можна людина цього не змогла зробити , але в неї аура , дивна , навіть дуже дивна , поки я неможу розібрати хто вона...
***
Цей недоумок весь час на мене витріщався , без будь якого сорому , вбіса дратує .
І все ж це краще чим стерчати дома з сім'єю ,яка кожної хвилини доколупується до мене .
- Ваші квіти ...,- мені надали завершити сказане , та мене задовольнила його відповідь.
- Міс , як і ще по-вашому я мав вам лист відправити , а так квіти і приємно для леді і сім'я ваша оцінить такий жест від нареченого . Міс Дафні , вам не подобаються квіти ?- і правда недоумок , якій дамі будуть не подобатись квіти , хіба що в тої в якої алергія .
- Алергія ? У вас на квіти алергія ?- він занадто  став балакучий , і все ж приємно ...ні ні зовсім не приємно він надоїдливий Шерлок , який розкриває мої таємниці .
- Містер Герк , я вважала що такий чоловік , як ви повинні знати , що кожній жінці до вподоби квіти , але знайте , дами не від всіх приймають букети ,- закінчивши , я залишила в тиші з його думками , карета поволі заїжджала в помістя .
***
Що вона мала на увазі ? Карета зупинилась й вона поспішила вийти , я як її супутник й майбутній чоловік поспішив подати руку , вона все ж не відмовилась але спопилила мене поглядом , притому зробивши невимушене миле личко.
- Не переживай , у дома нікого немає , хіба що місіс Карен ,- вирішив зразу проінформувати їх аби не хвилювалась , що прийдеться говорити з моєю ріднею .
- Я й не переживаю ,- в останнє кинула на мене злісний погляд .
Ми йшли в напрямку до конюшні , міс Дафні йшла поплизу мене , я вів її до цих диких конів.