Розділ 11 (1)

Наші очі ...мої ..і Дафні дивились один на одного , ми повинні були довести сьогодні , що ми ідеальні , уся знать повина була подумати , що в нас палке й пристрасне кохання , що правда я й так відчуваю його до цієї злючки , але вона ..вона ні ...вона ображена на мене , я розкрив її таємницю ...вона терпіти мене не може ...та , скоро усе поміняється , я буду до кінця пробувати її добитись .
Наші партії повторювали один одного , ми жодного разу не збились , притому , що ми грали ніби то в гледілки , її очі дивились мені в душу , як і я їй , ми просто не відривали один від одного очей ...вона кружляла немов пір'їнка навколо мене , а я ж в свою чергу охопив її за талію й нахилив до самої землі , а тоді за мить до зіткнення її волосся з плиткою , різко її підхопив й підняв на вершину , покрутивши її  , все ж поставив на землю й ми продовжили танець , він нібито вічність тривав . Для нас так точно .Я знав , що в неї на душі , мій піджак давним давно злетів з її маленьких плечей , її сукня красиво роздувалась навколо мене .
Я ніби оволодів нею ненадовго , уся влада над цією злючкою була повністю в мене .
В її очах читалась любов  для всіх та не для мене , я знав , що це все її вистава - це все маска була , насправді ж вона спопеляла мене поглядом , нібито давала зрозуміти , що вона мене приб'є тільки но б ми залишились на одинці. 
Вона була неаби,  як розлючена . Проте їй залишалось скривати цю всю ненависть до мене й грати закохану леді .
Мене це  смішило .
- Розслабся ,- прошепотівши їй на вушко , миттю поправивши вибите пасмо волосся .
Музики все не переставали грати , та й нам зовсім не хотілось покидати цей танець , ну принаймні мені .

Танець закінчився так неочікувано ,як і почався. 
Та руки цього нахаби , все ніяк не хотіли мене відпускати .
Ми ще деякий час потеревенили з її величність .
Піджак знову ,якимось магічним чином опинився у мене на плечах , мені нічого не залишалось ,як прийняти цей жест .
Відкланялись , ми попрямували на балкончик...не скажу , що не хотіла поговорити з ним , та я зовсім не бажала бути з ним разом ...він мене дратував , цей Шерлок ,який вирішив розкрити усі мої таємниці ...якого чорта , я хотіла пожити ,як усі .Ну майже , як усі , та мені ніхто цієї можливості не дав .
- Дафні ,- його темні очі , дивились прям таки в душу , від чого мурашки по шкірі пробігали .
- Нам потрібно серйозно поговорити ... я знаю , як ти любиш втікати , й я знаю ,як тобі важливо ходити на полювання , Дафні давай домовимось , я нікому не розкажу , що містер Денні не чоловік , а ти слухняно вийдеш заміж за мене , без всяких вибриків , я ж в свою чергу буду тебе не тільки поважати , ти будеш мати свій власний вибір ...можливо в нас спочатку і нічого не заладило та зараз ми майже подружжя , я тобі даю шанс , ти ж розумієш , що ти вийдеш за мене чи хочиш ти цього чи ні , ми станемо парою .
Усі ці слова ніби заїли в моїй голові , проте я ..я зовсім не хотіла коритись комусь , звичайно я розуміла , що я повинна вийти за цього йолопа  та він мені прямо тут і зараз дає можливість , але мені вона не потрібна , я просто зроблю новий образ , я буду не Денні ,а якимось іншим чоловіком ...але все ж є вірогідність , що він мене впізнає ..тому все ж таки краще домовитись з ним .
А що якщо ,я тільки буду видимість робити , що вийду за нього , а в підходящий момент кудись зникну ...
Мені потрібно більше про це подумати ....
- Містер Герк, я розумію все що ви хочете ...та я зовсім не та яка вам підходить , - його темні очі були геть темнющі , як безодня океану .- вам потрібна тиха , слухняна , непримітна леді ...я ж бо не така , я ...я нема яка вам потрібна , просто знайдіть собі іншу і дайте мені спокій .- випаливши це все , я все ще стояла навпроти цього чоловіка , який уже принизив мене поглядом до тла .