Розділ 10 (13)

Нас представили , як пару й ми поклонились величності , й відійшли в сторону .
Знявши з себе піджак ,я накинув на цю злючку. 
- Відмовок не приймаю , - накриваючи її своїм піджаком , я прошепотів їй ці слова .
Я знав ,що її розриває від злості , та на нас живиться королева , тому вона нічого не могла вдіяти .
- Дякую ,- все що вона змогла з себе вичавити .
Стоявши зовсім поряд , я радів ,що вона саме в моєму піджаку 
***
Чортяка ...як ще я хочу його вбити ...він все зіпсовує ...чому я повинна цілий вечір бути поруч з ним ...усміхатись йому й люблязнічати 
з цією тварюкою .
Навіть зараз я невзмозі була відмовитись від його піджаку , зовсім не через те , що мені було холодно , ні все через те , що на нас усі дивились включаючи королеви й мого батька.
Проте мені й вправду було холодно , мало того що я була зла так я щей вся була холодна ,як айзберг.
Все ж таки добре ,що він на мене накинув .
Але я ще досі в біса зла на нього .
Я роками ,роками скривала хто такий містер Денні .. але ,що звичайно наш всезнающий любопитний детектив ,вирішив розсикретити мене .
Він стояв зовсім поруч , я відчувала його тепло ...він поклав свою руку мені на талію й притягнув до себе 
- Дафні за лічені секунди озвучать переможців цього балу , - він не відпускав мене , а тільки ближче притягнув .
Його нахабству не було меж , як він сміє таке робити ...мені дуже - дуже шкода ,що я немогла йому добряче вмазатм 
З хвилини на хвилину королева мала озвучити свій вибір .
Я знав , що ми неаби , як зацікавили королеву , міс Дафні була діамантом сезону , а я ж був бажаний чоловік , холостяк який всім був до душі .
Королева обожнювала слухи вона уважно роздивлялась мене і Дафні , нашу пару .
Я притягнув цю леді до себе , мені хотілось її загріти й сховати від цих всіх поглядів .
Дафні певне розпирало від злості , та вона нічогісінько не могла зробити , вона лишень тяжко вдихнула повітря. 
- Я вам це нагадаю ще ,- мило прошипіла вона .
- Люба Дафні , буть люблязніша на нас дивитися не тільки твій батько , а ще й королева і інші люди .
Вона непомітно оглянула усіх й нічого не відповіла .
- Дорога знать , мої піддані , сьогодні ми проводжали осінь і ми оберемо найгарнішу пару цього бенкету , ваша королева споглядала за цією молодою парою , прошу привітати ,- королева на мить зупинилась , роздивившись усіх зі свого царського трону , а тоді продовжила , як нівчому не бувало , - прошу привітатимістера Герка  й його спутницю міс Дафні,- оглянувши нас вона дещо додала ,- як мені відомо в них мають бути скоро заручини , тому привітаємо їх ,- усі почали аплодувати нам , заставляючи вийти до королеви ...зробивши нам прохід , я подав руку цій злючці й ми удвох елегантно попрямували до її величності. 
На нас просто усі дивились , усі кому було не лінь , я знав ,що нас будуть обговорювати , та мені було начхати , я помітив , що моїй наречені не зовсім добре , тому стиснувши її руку , я ніби дав зрозуміти ,що поряд .
Та вона не подала навіть виду , що її погано , вона все йшла з піднятою головою , з рівною осанкою .
Підійшовши ми поклонились нашій вельможі 
, як того вимагали тодішні правила .
Нам повинні були видати дещо цінне , й тоді ми повинні були станцювати осінній танок , ніби то проводжаючи осінь до наступного року .
- Ваша величність , - після поклону я почав свою тераду , до якої готувався , для мене це було очікувано , що саме нашу пару обере королева .
-  Ми зовсім не очікували таких подій , нам не передати цієї радості й вдячності , наше палке кохання ,- глянувши на дівчину я усміхнувся їй ,- сьогодні проведе осінь цим танцем , наші скромні персони , дуже вам вдячні ,- поклонившись ми відкланялись ще , а тоді музики заграли й я потягнув дівчину в тан .
Її величність споглядала за кожним нашим рухом впевнюючись в тому ,що не помилилась .