Розділ 10 (3)

Ми заховались за кут спершись на кам'яну стіну ми ледь не зачепили старовину картину .
Я насупився до друга ,- ти що витворяєш ?- Прошепівши я тримав вже цю картину .
***
- Едмонде ,- все ж наважившись я вирішила таки йому сказати .
Сидівши навпроти нього , у кареті було досить темно та ми бачили один одного.
- гм..- розплющивши очі , він вдивлявся в мій селует .
- мене знову хочуть видати заміж ,- знову появились сльози на очах ,мені стало гірко від того ,що мені нічого не розказали ,- ти розумієш мене ,на цей раз мене видають за містера Герка , я не справлюсь ...,- я знову гірко заплакала ,- як мені втекти від нього ? Він ж диявол ! Знайде мене навіть під землею ..- у мене знову появилась істерика ,якщо я від інших могла в шафу сховатись і вони не знайдуть ,а тут буде мало поїхати в інше місто .
- Що!!! ??? Як ? Коли помолвка ?- я не очікувала ,що він настільки хвилюється про мене , на хвилину я завмерла , роздивляючись його ошелешений погляд.
- Едмонде , що мені робити ?- я знову повернулась в цей стан. 
Він сів біля мене й обійняв мене , спробувавши заспокоїти , поглажував по волосі й обнімав .
- Поїдемо до мене ,там ти будеш в безпеці , переночуємо ,а зранку бумо думати ,що робити ,- я глянула йому в очі переконавшись в його словах , я знову занурилась в його обійми .
- Я не повернуся додому ,- заявивши це ,я почула лише схвалення ,він завжди мене підтримував мене , в нього це добре виходило ,він просто все знав про мене , навіть те, що не знали найблищі .
- Дафні ти справишся,- мені стало на душі добре , що хоть хтось мене розуміє .

***
- Герк , ти бачив ,що ти з нею зробив ? - я розумію його , але зовсім не розумію ,чому вона не хоче заміж так ще й за мене ...
Я завідний чоловік , усі дами бажають заміжжя зі мною але не вона 
Її усі чоловіки просять руки ,але вона всім відмовляє чорт забирай ми б були ідеальною парою та вона в біса вперта .
- Що ти такого робив , що вона тепер не хоче заміж йти за тебе ?- ці слова заставили мене задуматись .
Що я такого зробив ? Згадуючи в голові усі розмови ,події де вона була.
- Чорт ! Я незнаю ,незнаю ,що по-твоєму могло її образити ?- переглянувшись з ним ми нічого не придумали .
***
Дні минали досить швидко ,я й не помітила , як вже тиждень живу у свого друга .
Мене шукає моя сім'я і чим довше я ховаюсь тим гірше буде моє покарання , пам'ятаю , як перший раз втекла .
Тоді був холодний день , була ще дитиною , я так образилась на батька ,що вирішила жити у бабці , не сказавши нічого, я поїхала до маєтку місіс Зельґи .
Ой що тоді було ,усіх охоронців в маєтку підняли на вуха , мене знайшли буквально за декілька годин. 
З того дня я зрозуміла ,що якщо ховатись то потрібно нову особистість так я й придумала чудового парубка містера Денні .
Мій батько не знав , що у мене є друг Едмонд ,він мало , що цікавився про моїх друзів ,його хвилювало тільки одне , аби я вийшла заміж за знатного чоловіка .
-Двфні!- хтось голосно кликав мене , Едмонд вивив мене з своїх внутрішніх думок.