Розділ 9 (10)

- Ідовго мені чекати на вашу відповідь ,- її голосок злощаво дочувався до моїх вух .
Мені здалось ніби ми піднялись в повітря ,ми все кружля й кружляли поки я ненахилив її до  самої плитки 
Вона налякано глянула на мене ,очікуючи ,що я її кину на холодний камінь, та я швидко її підняв й повернув забрану землю з її ніг .
Вона мені здавалась сьогодні вищою ніж зазвичай , я помітив ,що у неї шпилька надзвичайно висока , нерозумію , жодна леді не вділа б на такий вечір такі туфельки. 
Я ошелешено ,прокручував в голові , що далі мені робити .
Її партій повторювали мої але я помітив , що з кожним разом вона ставала повільнішою не встигаючи за мною , її посмішка стала замучений й непривітною. 
Мені хотілось їй допомогти. 
Я схопив її за талію й притягнув до себе підтримуючи її я дав їй можливість розслабитись в мої обіймах. 

- міс Дафні , чому ви вважаєте , що я не можу гуляти такими районами , - поглянувши на її ошелешений вигляд я продовжив , - якщо хочете ,- нахилившись до її вушка я нашептав ,- я прогуляюсь містом з вами по всіх вуличках й районах , зроблю вам невеличку екскурсію  й не тільки ,- я відчував її холодні руки на мої плечах , і знаєте....я навіть знаю чому вони холодні ...вона переживає , нервує й не знає ,що мені сказати. 
Прокляття , що цей клятий витворяє , спершу мене чуть не кидає ,а пізніше підхоплює й допомагає ...його голос засів у мене в голові , від його голосу ,я впала в холодний піт , якби він мене не підтримував я б таки точно бенцнулась на підлогу. 
Мені й вправду стало набагато краще танцювати ,завдяки йому , мені получилось розслабити свої замучені ніжки .
Та мені зовсім не потрібно було його допомоги , так ..я згідна - це було , неаби , як тяжко та мені зовсім не потрібна цього чудовиська допомога , я не хочу бути йому чимось зобов'язаною .
Відсторонившись від нього , я стукнула шпилькою по його начищених черевиках .
Він скривився й намить ослабив хватку .
Мою руку перехопив містер Вален й я опинилась між двома чоловіками ,мене не відпускав містер Герк тримаючи мою лодонь він свердлив містера Валена.
Містер Вален подивився на мене ,а тоді на містера Герка й ,щось його певне налякало ,він відпустив мою руку й я опинилась в обіймах містера Герка , в пащі самого дракона. 
Чесно кажучи , мені було без різниці до кого йти і той і той були ще ті поганці , що правда я не знаю , хто з них гірший , але точно впевнена , що з містер Герком небезпечніше стикатись .
- Ви все-таки тікаєте від мене ,- він єхидно усміхнувся ,не відпускаючи мене з свої обіймів , я відчувала його гаряче тіло ,чомусь мені було приємно бути в його обіймах , його адекалон вдаряв мені в ніс , я почувала себе в безпеці , ніби відчуваючи , що він не образить мене ...
І все ж я рада ,що танцюю з ним - це не так вже й погано...
Нічого не відповівши , я не піднімаючи очі , кружляла навколо нього .
Він теж мовчав , підтримував мене рукою , тримаючи за талію , я й не супротивлялась ,розслабившись в його руках , я дала можливість йому вести танок .