Розділ 9 (9)

Слава Богам , що я перейшла до Едмонда.
- Яка я рада , Едмонде ,- я могла нарешті відпочити , він дав мені змогу спертись на себе й розслабитись .
- Дафні , може відпочинеш ?- він бачив мій стан ,мої ноги натерли незручні туфельки ,й усмішка здавалась вже не такою привітною ,як раніше .
- Все добре , - його танець зі мною був , нібито передишка перед боєм , далі був містер Герк .
Перший мій ворог , тоді за ним танцював містер Вален ,який не спускав з мене очей , я справді не знала ,шо мені робити ,але з танцю виходити я не могла ,адже це неповага до партнерів і порушення ідилії.
- Я танцював з міс Тайою , ти уяви собі вона ще трималась на ногах ,- він підбадьорював мене , як міг .
Мені справді було смішно ,адже Тая ще напочатку балу відпочивала десь в дальніх залах , а тут вона танцює .
- І як , скільки вона випила ?- насмішкувато спитала його ,очікуючи на те , що випила вона бутилку вина ,а той більше .
- На вигляд ,я б сказав , що не більше 4 бокалів ,- мене- це неаби , як здивувало .
Міс Тію я знала досить давно ,та відколи я її знаю від тоді вона не переставали пити .
- Буть обережною ,- Він відпустив мою руку передаючи в лапи хижака ,який проковтне мене живцем .
- Містер Герк ,як неочікувано ,- нервово захікавши я поставила йому на плече свою руку .
Він виглядав ідеально ,його волосся було залаковане ,а його темно багряний костюм робив , ще світлішу шкіру ,від чого мені здавалось ,що він злий ,що хтось його розізлив .
Мої руки були досить холодними та його ..були теплими навіть досить гарячими ,його кров була розпечена ,немов вуглинки вогню , він обдаровував мене свої теплом ,нібито зігріваючи мене. 
На мить мені здалось ,що у містера Герка появилась усмішка та він миттю її скрив за холодною маскою ,яку завжди робив .
Мої туфельки вже доволі натерли мої п'ятки , я не взмозі продовжувати все танцювала й переходила з рук в руки .
Я чекав - це нібито цілий вечір ,аби потанцювати з нею .
Її холодні руки були в мої власті , я тримав її за ніжну тканину рукавички , загрівши своїм теплом , я вирішив почати розмову .
- Міс Дафні ,чому мені здається ,що ви тікаєте від мене ?- я роздивлявся її миленьке лице , її пухкі губки , оченята ,носик та все в біса було ідеальним в ній .
Я відчув ,як вона напружились та вона не подавала виду ...здавалось ,що вона беззахисна переді мною та я знав ,що це не так ...ця дівчина здатна на все... 

- Знаєте ,а  мені здається ,що ви мене переслідуєте .- вона наступила свої брівки й дивилась мені в очі некліпаючи , ми нібито грали морглки .
Я на мить задумався чи вона зрозуміла ,що того дня переслідував її саме я .
Прижмурившись , роздивився її ,сповна роздумавши я відповів .
- Ви вправі думати все ,що забажаєте , - обдарувавши її усмішкою ,вона покрутилась навколо мене , немов пір'їнка.
- Того дня , я був вами зачарований , ви й вправду вмієте битись , міс ,- піднявши на неї очі  я продовжив ,- а що ви ще вмієте ?- не відводячи очей я бачив , як її щоки заполонили румянця .
- Що ви робили,  тоді в тому районі ?- не відповівши на моє запитання вона задала своє.
-Що ж питання за питання ,- її невдоволене лице говорило саме за себе та вона не заперечувала й погодилась .