Заїхавши до кравчині ми ще довго обговорювали мою майбутню сукню, сидівши на маленьких диванчиках , ми розглядали ескізи суконь ,кравчиня й вправду постаралась за один вечір вона зробила досить багато ескізів , обравши ескіз сукні ,яка сподобалась нам ,ми обрали довгі рукава ,пишний шлейф відтінку темної ночі ,воно були темно синім ,кравчиня розказувала , що цю тканину привезуть з заморських країн .
Випивши ще по чашці чаю ми все ж попрощались .
Заїхавши ще в один прилавок ,ми обрали туфельки під колір сукні , що правда вони виявились не зручними ,але що пороблю мати не дала й шансу сперечатись .
- Заїдемо ще до місіс Вілен ,- о ні знаючи маму й те , як довго вона обирає капелюшки то ми затримаємось до самої нічки .
- Мам , давайте без мене ...я хочу містом прогулятись ,- благально дивившись на неї мені все ж вийшло її переконати .
- Гаразд , та більше не відпущу , - жінка досить рідко дозволяла дівчині гуляти містом та це був для дівчини щасливий момент .
- Дякую ,- обнявши мати ,я швидко попрямувала ,поки вона не передумала .
Опинившись на головній площі ,я попрямувала до Едмонда .
Я знала , що він сьогодні в дома , тому зайшовши до прилавку ,купила йому чогось смачненького й радісно йшла ледь приховуючи свій чудовий настрій .
- Герк ., поглянь це ж міс Дафні,- штуркнувши друга Брайн роздивлявся радісну дівчину .
- І вправду вона ,- що вона тут робить ?
Що ж я маю право знати ...я її майбутній чоловік ...хах подивимось куди це вона .
- Ми ж підемо за нею ?- Брайн переглянувся зі мною й впевнившись в моїй відповіді ми прив'язали конів й попрямували за леді .
- Як думає куди вона ? - Брайн вже робив свої здогадки , та я вже знаю , що вона йде до містера Денні й містера Едмонда .
Ця дорога вела до будинку їхнього .
Йшовши вуличкою за нею ,ми перемикались на різні прилавки аби не видати себе ,та чогось мені здавалось ,що вона нас викрила .
Як я й думала ,мама б не пустила мене б саму гуляти , я була розлючена на неї та сьогодні їм не вдасться слідкувати за мною ,я звернула у інший перевулок де було темно , заховавшись за кут я стояла як мертва ,чекаючи ,що вони йдуть по моїм слідам ,я очікувала на бійку.
Та якогось хєра заді мене був якийсь чолов'яга ...обернувшись я помітила , як він затискає мені рота ,якоюсь тряпкою ...
- Куди вона зникла ?- Брайн пришвидчився та нічого не получилось ...
- Вона таки нас помітила ,- та все ж я прослідкую за нею , знайшов її ауру ,ми звернули у якийсь темний перевулок де бігали миші й було мало людей
Почувши ,якісь звуки бійки ми звернули за кут й бачили , як якийсь чоловік напав на міс ДАФНІ ...
- Чорт !!- я не вірив своїм очам ,як вона билась з ним ,вона завязала своє волосся ризинкою ,яке поволі роздував вітер ,її сукня загрязнилась грязюю та вона не зупинялась ,задерши рукава до ліктя вона билась з чоловіком ..
Я захоплююче дивився на неї, не кожна леді буде захищати себе ..
- Та як ти посмів на беззахисну леді нападати !- вона кричала яросно на нападника ставши своєю туфелькою на його ногу ..ок це виглядало боляче її шпилька впилась йому в шкіру ...та він це заслужив .
Здавалось тепер , що він беззахисний та потерпаючий...та за мить чоловік витягнув зі свої кишені маленький ніж направивши на неї .
Я глянув на друга ,який стояв ошелешено ,не рухаючись він спостерігав за цим всім .
Так ..якби я її не знав я б теж так дивився.
Міс Дафні не потрібна ні чия допомога та все ж поки вона засновувала кляп в рота йому то він мав щитані хвилини ...я надіявся ,що вона побачить його ніж ...та все ж її погляд був сконцентрований на її справі ,нападник черкнув її по руці ,від чого вона скривилась але продовжила свої дії .
Я хотів допомогти їй та мене зупинив Брайн