Розділ 9 (3)

- Ну ...- нарешті піднявши свою голову на Брайна він роздивлявся здивовані риси його обличчя. 
- Як ти це зрозумів ? Коли ? І бляха , чому мені не розказав ? - він  взлостився на друга, який приховав це .
- Не псіхуй , я й сам недавно дізнався ,- він присів на пеньок ,який видався йому напрочут стійкий. 
- Ну як там розлідування ?- вони , що надають ,що я не знаю. ...хах не тут то було ,я знаю все ...
Очі у Брайна округлились ,але він це скривав ,це була таємниця його з міс Кларою .
- Як ? - він вправду був здивований .
-  Я по твоєму дурний ,тим паче я бачив , як ви склали її досє  ...знаєш це досить фігово за таким портретом хіба ,що мавпа знайдеться ..хах точно не дівчина,- не стримаючись він голосно сміявся .
- Ми взагалі старались ,сам би попробував намалювати її портрет ,я ж знаю що в тебе дві лівих ,- злісно говорив друг ,його роботу зневажив Герк .
- хаххх,- голосно роздавався сміх з уст Герка ,почувши це він не взмозі зупинитись ,- і це ви старались ,ти точно ні за ,що її не знайдеш .
- Так хто це міледі ? Признавайся ? Хватить скривати ...- він підійшов до друга ц присів біля нього. 
- Колись ,друже ...- він роздивлявся його й очікував на відповідь .
Я не дурний ...й не збирався з ним ділитись інформацією ,якщо він дізнається ,що це міс Дафні і ще й коли дізнається ,що вона моя майбутня наречена то ....прости господи. ....що тоді буде ..
- Ну,- штовхнувши ліктем його...він все ще очікував на відповідь .
- Що ...я не збираюсь розказувати нічого ...розслідуй далі може таки когось знайдеш ,- ага знайде ...з такими то вміннями він нікого не знайде ...вони навіть її обличчя не встигли роздивитись....
Може розказати ,що міс Дафні моя наречена ? Хоча ні ...краще не розказувати , він почне розпитувати ,як ,коли ,навіщо ...
Дафні зовсім не проста леді ...в неї є таємниці ...вона може за себе постояти  й вона відрізняється від інших дам ..вона і ніжна й мужня ... чорт...вона людина ,який толк від неї .
- Ти завжди такий .
***
- Дафні !!!- пані Брітней ,ніколи не могла змиритись з донькою .
Ну ,що їй знову потрібно ...Я повільно злізла з крісла й попрямувала до виходу з кімнати .
Чому я маю спішити ?Нехай чекає ...
Я неквапилась ,кожну сходинку переступала повільно аж поки не побачила маму на порозі ..тоді мені прийшлось пришвидшитись .

- Мам ,ми до кравчині?- я знала ,що кравчиня зробила ескізи суконь ,ми їдемо до неї аби роздивитись їх і щоб зняли нові мірки.
- Так ,- мама вхопила мене за руку й пришвидшила мене .
За декілька хвилин ми вже були біля карети .
Пан лакей нам подав руку ,від якої ми не відмовились ,ми сіли у карету й за нами зачинили дверцята ,я привіткрила віконечко в яке дивилась дорогою ... та мій покой ,як завжди мати перервала. 
- Доню ...- чомусь її голос змінився й вона замовчала ...мене це здивувало ...
Її локони красиво спадали ,русявого відтінку ,її очі були як у мене зеленкуваті ,за хвилину вона продовжила .
- Ми поїдемо за новими туфельками , шпилька буде вища ніж ти носиш тому тобі прийдеться привикнути ,- я так і не зрозуміла навіщо мені такі високі шпильки , жодна дама на балу не зможе танцювати в таких ...чорт ..вона хоче мене вбити ? Там ще й по кругу кружляють ....ні ні .. я ж Дафні ,я справлюсь ,тим паче у мене є ще декілька днів.