Розділ 9 (2)

-Не переживай ,ти ж знаєш я нікому ,-  він закрив рота й закрив на ключик ,який викинув за себе ,він завжди так робив ,я вірив йому адже хто хто, а от він вмів тримати язик за зубами ,але розказувати йому все я не хотів .
Прогулюючись темним садом ми чули аромат квіток ,які закрилсь від місяця , проходячи повз статуй ми приближались до фонтану , вітер роздував бризги з фонтану ,які доносились до мого лиця ,це був мокрий вітер .
- Ґеральдо вже знає ?- дядько був братом моєму батькові ,він завжди з ним змагався та зараз все відійшло на задній план ,вони одружились ,завелись сім'ями й живуть собі припіваючи .
Містер Яков мав невелику щетину ,казав що бороду хоче та завжди її підстригав ,був високий й шкіра у нього була світла темне волосся ,що поволі сивіло ,саме так сивіло ,в нього не передались гени діда ,от мій батько він завжди буде мати свій колір волосся ,його шевелюра не сивіє .

- Так ,ви двоє знаєте ,- хоч вони й говорять ,що більше не змагаються та це не так ,минулої зими ми купили дім в горах ,як дізнався місер Яков то купив дім в Іспанії.
***
Сонце поволі піднімалось осяюючи місто ,невдовзі ставали прислуги й готували господарам сніданки , як і завжди з покон віків так було .
- місер Розбальт...,- служанка зупинилась ,вклонившись вона продовжила ,- вам лист прийшов ,- цього ранку служанка замінювала лакея ,який завжди цим займався у домі уся прислуга боялась містера Розбальта,адже він був суворий й не терпів проблем 
- Від кого ,- взявши в руки ,він роздивився печатку ,тоді відкрив й перебігся очима ,- дякую можеш йти ,- чоловік заховав у кишеню й попрямував до зали у якій усі чекали на  нього .
-Добрий ранок ,- він сівся за голову стола й почав трапезу усі поволі сіли .
- Люба ,- він глянув на свою доньку ,у нього усмішка не спадала ще з вечора ,- поїдеш сьогодні з мамою до кравчині нехай пошиють тобі нову сукню ,нас запросили на бенкет.
Я звичайно все розумію та у нього усмішка не спадає ,чому він такий веселий .
- Так батьку ,- я підвела свої оченята й роздивлялась батька ,він рідко був у настрої .
Що ж це тільки мені на руку ...значить я можу сьогодні прогулятись містом .
Містер Розбальт не став розказувати дочці ,що вона тепер наречена містеру Герку.
Він вважав ,якщо вона дізнається , то витворить не поправимі помилки .
***
Прогулюючись ранковим лісом чоловік прислухався до звуків природи ...він чув шум трави ...спів пташок й найголовніше тишу природи він відчував повністю все ...дерева , звірів й тих ж самих пташок все , що було живе він відчував .
- Герк ,- наближаючись до друга все кликав місер Брайн .
- Гм ...,- він повільно обернувся й глянув на друга ,який сидів на коні .
Що йому на цей раз потрібно ....куди він в таку рань? Гммм дивно ...я думав він зайнятий .
- Ти знав це ...,- поволі спускаючись на землю продовжував він ,- місер Карен він входить в клан японців ...тих ідіотів ,- він вдивлявся в лице Герка ,яке повинно було здивуватися ...та ні він навіть бровою не шевельнув.
Він серйозно думав мене здивувати ,цієї звісткою , дивно...
- І це все ? Друже мій , я тобі більше скажу ,він голова цих японців ,усі вони підчиняються  йому ,ти це розумієш ?- Діставши свій годинник з кишені ,він глянув котра година .