Розділ 8 (5)

- Містер Вален повинен зробити пропозицію нашій донці .- жінка хотіла ,позбутись цієї проблеми їй надоїли вибрики Дафни .
-Я й забув ,- він на мить задумався ,згадуючи той договір з містером Ґеральдо .
- Чорт !- він зовсім забув про містера Валена .
- Люба , завтра з'їзд акціонерів компанії Бруклін ,мене не буде цілий день.
Жінка стурбовано глянула на чоловіка ,нерозуміючи ,що з ним .
- Які ж вони все-таки ,милі ,- жінка дивилась на своїх дітей ,які так солодко спали ,спершись один на одного вони проїхали цілу дорогу так .
Карета повільно заїжджаючи до маєтку зупинялася біля центрального входу. 
***
- Герк зайдеш до мене в кабінет ,- містер Ґеральдо ,покинув залу в якій була його сім'я й повільно йшов у кабінет .
- Добре,- згодившись ,він продовжив розмову .
Сидівши на невеликому диванчику ,він спирався на сестру витісняючи її з диванчика .
- Ей ,-дівчина била подушкою брата .
Знявши свої рукавички ,вона схопилась за подушкою й била нею безладно брата .
- Не на того напала ,- він усміхнувшись взяв й собі подушку .
- хмм.-місер Шілен зайшовши у кімнату помітив кузинів ,які веселились 
- Ви мене забули !-  вигукуючи привертав їхню увагу ,він побіг до кузинів ,взявши невеличку подушку з крісла ,перестрибнувши пуфік він приєднався до подушичного бою .
- Герк нападай на нього ,- сестра швидко змовились з братом ,об'єднавшись вони бились пліч обліч проти кузина.
- Ей ! Що ви тут устроїли !- жінка кричала на свої дітей виказуючи своє невдоволення дивившись, як вони взуті стояли на диванчиках ,глянувши у їхні руки в яких вони тримали дорогі велюрні подушечки .
Місіс Карен потемніло в очах від побаченого .
Усі троє винуватці швидко спустились кинувши подушки ,вони опустили голови. 
Чорт ...попастися на такому ...
Він глазком подивився на сестру залоскотавши її в бік .
Дівчина захіхікала ,злісно глянувши на брата .
- Мушу йти ....батько кликав ,- Герк гордо покинув кімнату й повернув до сходів .
Вух ...що зараз їм дістанеться ....ууу незавідую їм .
Вона завжди себе так поводить коли ми робимо так.
Згадавши минулу історію з сестрою , місіс Фатімі прийшлося їхати до Лондона за новими велюровими подушками .
Засміявшись він ,відчиняв двері ,перед тим постукавши він ввійшов в кабінет до батька. 
- Батьку ,- закривши двері він присів на замшивий диван .
- Сину ,я знаю, що тобі не сподобається моє рішення та ...- він вагався чи говорити це саме зараз синові .
Що він має на увазі ...глянувши на батька він пробував розібрати , що ж він має на увазі. 
- .....,- він очікував на продовження ,дивившись на батька ,котрий наливав собі вистояного віскі .

- Будеш ?- запропонувавши синові ,він налив .
- Ти ж знаєш міс Дафні ?- глянувши на сина який помахав головою .
- Так ....- до чого він веде .
- Я підписав договір з її батьком ...- підбираючи зрозуміліші для сина слова продовжив ,- завтра підпишу договір про твоє одруження ,і не кажи ,що не хочеш з нею одружитися.- насупивши брови він поставив віскі на дерев'яний стіл ,- тобі рано чи пізно прийшлось би з кимось одружитись , вона діамант цього сезону ,ти ж знаєш скільки за нею вдавались та марно , тим паче містер Вален ...
- Так я бачив як він робив їй пропозицію ,- засміявшись він згадував її очі перелякані .
- Що він робив їй пропозицію ? Вона погодилась ?- містер Ґеральдо насупив брови ,розуміючи ,що містер Розбальт не дотримав слова .
Засміявшись  все ж відповів ,- ти ..хахх ти ще не знаєш як вона йому відмовила ,- перед його очима був місер Вален на, якого міс Дафні  стошнило.
Незмінши стриматись він продовжив сміятись .
- хахх та не вже ,- містер Ґеральдо не взмозі стриматись присів на крісло .
- Та й не кажи ,- поволі заспокоюючись вони продовжили говорити .
- А що на це каже сім'я Дізофорів? - думаючи про Дафні , яка повинна бути в ярості .
- Міс Дафні певне ще не знає ,що ти тепер її наречений .- сказавши це він налив ще трохи випивки у склянку .
Так ...точно вона не знає....що вона вчора мені сказала ? Те що я не її наречений і ще щось в тому дусі ...це буде весело. 
Усміхнувшись він щось придумав. 
О Дафні ...тобі не те слово почастило .
- Ти склав договір ? - він став серйозним ,адже хотів прочитати його .
- Так тільки но закінчив ,думаю тобі не завадить прочитати ,- підвівшись він попрямував до столу ,переставивши декілька папок він витягнув договір й простягнув синові .
- Цікаво ...,- він прочитав декілька строчок ,прокоментувавши в слух .
- Ну це логічно ,що вона буде в нас жити після заміжжя й візьме наше прізвище ...посох ,- подумавши декілька секунд він продовжив ,- нам не потрібен її посох ,для нашої сім'ї низько приймати її посох ми ж незбіднієм невзявши посоха .
Я тобі покажу всі прелісті життя вампірів єхидно усміхнувшись у листок він продовжив вчитуватись в текст 
- Так ...тут я згоден ,потрібно буде змінити ...
- Ти ж розумієш ,що вона немає  знати, хто ми насправді .-  він дивився на Герка який митю згодився з цим .
- Розумію ...

***

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Дорогі читачі,  я повернулась . Дякую,  що не покинули , я постараюсь , як найшвидше виправити усі помилки , які зробив т9 .

Історія двох непростих персонажей продовжується , бажаю приємного читання й не соромтесь мене про щось питати , буду рада вам відповісти на усі ваші питання. Тож якщо вам подобається - ця історія , тоді не забувайте вподобати її.