Розділ 8 (3)

Люди поступались дававши їм дорогу .
Вона справжня актриса ...я б сам недодумався до такого ...чорт його забирай що вона витворяла там ....
Цікаво чи її стошино справді чи вона це якось в собі зробила ...
Нарешті донісши її до дамської кімтани він зачинив двері й вони зостались на самоті .
Він з турботою поклав її на диванчик підсунувши подушку ,він забрав її пасма волосся ,заправивши його за вухо .
Він нахилився й прошепотів 
- можеш більше не прикидатись ....ми тут одні 
Дівчина пролупила  свої темно зелені очі ,вдивляючись в темі очі ,в яких шукала пояснень .
Навіщо він мені допоміг....як він там опинився ....чому чому він мені допоміг ....він ж просто міг мене проігнорувати ....
- Ти ...- дівчина присіла .....
- Що ....так я тобі підіграв та май на увазі ...,- він не завершив ,його перебила дівчина .
- Май на увазі я не буду тобі нічим відплачувати і виходити за тебе заміж тим паче ... ,- вона встала й попрямувала до виходу. 
Почувся гучний сміх ....з уст Герка .
Чому це він з мене сміється ,розвернувши ь до нього дівчина промовила 
- Що!? Чому ти смієшся ?- насупивши свої тоненькі брівки вона дивилась злісно на Герка .
Та Герк не відповідав ...вдихнувши глибоко повітря вона продовжила свій шлях до дверей .
Містер Герк швидко перемістившись до дівчини зупинив її :
-Е ні дарагуша , - він потягнув її до себе ,відпливши її від дверей ,вона знову опинилась в його обіймах , насупивши брівки вона злісно дивилась на нього 
- Що ви робите ?- дивившись як він зачиняє двері на ключ .
- Те що мав зробити з самого початку ,- заховавши ключі в кишеню піджака він попрямував до диванчика.
Та що він взагалі собі дозволяє ...нахал...спершу рятує ...а потім , що ....мене хто від нього врятує ,я хоча щось можу зробити містеру Валену, а тут на тобі містер Герк ...а з ним що ,й слова кривого не можна сказати ....нехай його чорт забере .

- Ти там і будеш стояти ,- непочувши ніякої відповіді він продовжив ,- ти не можеш звідси вийти ,ти ж не забула ,що ти ,- підкресливши на цьому слові,- ти знепритомніла .
Точно. ..як я могла забути ...
Все ж здавшись дівчина попленталась до чоловіка ,сівши як омога далі від нього вона налила собі води з графіну .
- Не бійся я не кусаюсь ,- помітивши те як вона сіла у іншому кутку кімнати.
- За те я кусаюсь ,- відпивши зі склянки води вона поставила на стіл спорожнілу склянку .
- Ти всім так відповідаєш кусючка ,- приблизившимь до неї ,став над нею ,нахилившись до неї він роздивлявся її обличчя ,пухкенькі губи ,зелені очі й насупивші брови ,бліду шкіру яку прикрашав рум'яна .
- По перше не на ти, а на ви містер Герк ,- тикнувши пальцем у його сталеві м'язи .
Що....він як камінь ...вона миттю приховала своє здивування продовжуючи ,-по друге ...
Вона замовила почувши чиїсь голоси .
- чшшш,-приклавши до його губ свій палець вона притихла .
- Ти справді вважаєш що міс Дафні стало погано ...
- вони в тій кімнаті,- любопитні дами відкривали двері за дверима ...
- Нас тут нема й не було ...- прошепотівши вона прикрила рукою рот ,аби не видати себе .
Від цього його кутики губ ледь піднялись в усмішку .
Яка вона мила ...
Хах кусючка ,що ж ти на цей раз видумаєш .
Сидівши у повній тиші ,вони прислухались до голосів ,які повільно віддалялись від дверей.
- Вух ,- дівчина вдихнула повітря ,немов просиділа не у кімнаті ,а у воді.
- Що тепер будемо робити ?- пліпаючт своїми оченятами вона привертала занадто багато уваги його .
Яка вона в біса красива ,розглядаючи її коштовності на шиї він спустився нижче ,роздивившись її декольте він підняв свої темне -темні очі на дівчину.