Розділ 7 (9)

То що за договір ...кажіть нарешті .

- містер Розбальт глянув на свій виграш ,який програв містеру Ґеральдо пізніше він вдивлявся в містера Ґеральдо ,очікуючи на відповідь.

- Як я пам'ятаю ваша донька ще не вийшла заміж за містера Валена ...отож розірвуть помолвку ,у мене для вас кращий варіант ...мій син ,- він затих розуміючи ,що містер Розбальт розлютився .

- Та як ви смієте ...моя до..Містер Ґеральдо перебив містера Розбальта ,не давши йому завершити сказане ,- Я вас розумію ,яке б ви рішення не прийняли ...та це ваше рішення забрати з собою виграш ,який мені програли й підписати договір про заміжжя наших дітей ....або ж піти ні з чим ...та перш ніж мені відповісти ,- він підвисив тон ,- добре подумайте !

Містер Розбальт дивився то на виграш, який програв ,то на містера Ґеральдо, який сидів навпроти ,то на договір, який лежить на столі серед всі карточок .
Він розмишляв добре ,він думав про те, як Дафна з графині стане герцогиня й виграш все-таки залишиться у нього ,а на додачу його дружина тобто місіс Брітней зможе пробратись до королеви ,як і хотіла .
Адже тільки вищі з вищих заможних сімей може пити чай з самою королевою й їх розважати .
- То що ...що ви думаєте ?- не витримавши цієї тиші ,перший заговорив .
- Містер Ґеральдо ...яка ж вам тоді вигода ? 
- Ви праві вигода для мене невелика ,та мій син буде одружений на найгарнішій леді ,вона ж як діамант ...чи не сама королева так вирішила ? 
- так ...так ....добре давайте цю клату ручку ,- містеру Ґеральдо вдалося все ж переконати його .
Вже через пару хвилин містер Розбальт підписував цей договір ,поставивши пічатку свого роду він відав свою доньку лиш заради вигоди .
Тепер йому якось потрібно було це сказати містеру Валену, який вже з цієї хвилини не являвся її нареченим .
***
На балу у сім'ї Тойчерів нічого не змінилось як і в перший раз усі гомонили ,веселились й танцювали ...усе що роблять на балах .
- Доню ти вибачилась перед містером Валеном,- місіс Брітней нахилившись до її вуха шепотіла .
Що я маю їй сказати ...най його чорт побере .
Злісно подивившись на мати дівчина придумувала ,що ж їй сказати .
- Мама ,- кліпаючи своїми оченятами смарагдового відтінку ,вона дивилась ними на матір ,- я його ніде не знайшла .
Ідеально ,я його не бачила нехай , як умога далі йде від столиків з випивкою .
Пані Брітней подивилась на доньку ,а тоді на містера Валена ,який попивав алкоголь й потягнула доньку .
- Не смій щось погане говорити ...- злісно шипіла місіс Брітней.

- Я й не збиралась ,- якого біса він там стоїть ,чорт ...навіщо мене до нього вести ,мене зараз знудить від нього.
Відвівши свій погляд подалі від містера Валена ,який не відходив від алкоголів 
Місіс Брітней привела доньку в самі лапи цього жирдайла .

- міс Дафні ,- він витер рукою спяніле лице й відставив алкоголь в бік ,побачивши дівчину в вишуканій сукні ,турмалінового ( червоного)відтінку ,сукня була приталена показуючи її ніжну маленьку талію, корсет який стягував її груди й піднімав,рукава ,які легко спадали до долу й з рубіновими прикрасами на шиї , вона просто сяяла 
- Містер Вален ,- ледь усміхнувшись ,дівчина видала найпривітнішу усмішку ,яку змогла .
Мати відійшла в сторону залишивши їх на самоті.
Він поцілував її ніжну руку ,взявши її за шовкову рукавичку він доторкнувся губами до шовку 
Фу ...мене тепер точно знудить .
Ледь скрививши своє лице дівчина ,спробувала забрати руку з поцілунку цього огиди .
-Міс ...,- глянувши її в очі ,- можу вас запросити на танець ,- він очікував на її відповідь не відпускаючи її руки .
Що мені робити ?!
Роздивившись по сторонам дівчина зрозуміла ,що виходу немає ...
- Так ...- почувши схвалення ,він потягнув у танець .