Розділ 7 (6)

- брат ...я бачила ,як ти на неї дивишся ,- сестра усміхнулась ,чекавши на виправдання брата ,
Зорі сяяли на небі й освічуючи лакею дорогу .
Вони ж їхали у теплій зручній кареті, сидівши  у кареті дівчина мала можливість допитати його .
- Що ти таке кажеш ? На кого я дивився ?- Герк, як завжди включив з себе такого ,коли йому не подобались питання сестри. 
Це вона про Дафну ? Вона ж псіхопатка , ненормальна ,як можна вести себе ...так мило з іншими людьми  й притому умудрятись ненавидіти мене ,явно псіхована 
- Ні ...братику ти не відвертишся ,ти знаєш про кого я ,- сидівши непохитно дівчина ,допитувала брата ,дивившись пристально на нього своїми світлими  оченятами .
Затишна карета давала їм можливість відпочити ,спершись на зручну подушки він зробив не вимушену усмішку піднявши погляд на дівчину ,після чого промовив .
- Ти завжди щось вигадуєш ...звідки мені знати, що ти там придумала ,-нічого я тобі не розкажу.
Він максимально розслабився ,зайнявши усе сидіння , закривши очі він  зробив вигляд ,що спить. 
- я знаю ці погляди ,ти...дивився так на міс Дафну ,- згадуючи все ,що робив Герк в присутності дами .
- ти до кулупувався до кожного її слова ,- надавши йому нічого сказати ,продовжила .
- Ти що верзеш ! Ти хоть чула , що вона про мене говорила , -відкривши темні очі він весь нібито кров'ю прикипів , він злісно згадував її слова 
- Взагалі то вона правду сказала ,- знизивши плечима дівчина продовжила свої балачки. 
- Де тут правда ...га ...я по твоєму егоїстичний ? Самозакоханий? Який я ? Га ?- він ледь стримував свій гнів .
Дівчина вже привикла до брата ,вона бачила його не тільки розлюченим, а й веселим ,який ледь тримався на ногах ,лишень одного вона не бачила і це його сльози він ніколи не сумував ,принаймні сестра його так вважала. 
- Незлись ...я жартую .. та все ж вона в дечім права ти й правда самозакоханий...знаєш якби я не була твоєю сестрою я б вийшла за тебе заміж ,- дівчина уявила себе в білому платті з фатою й брата під ялтарем .
- Я б з тобою б навіть не говорив ,- почувши такі слова дівчина ,в жарт била брата ,Герк розвесилився ,він засміявся й почув ауру сестри .
Та аура ... То була не Клари ...зовсім не Клари це міс Дафни ...чорт його забирай , як таке можливе ...вона ж людина ...таки ні тут щось не те ...я таки це виясню ,що вона скриває...
- Ти мені от що скажи ,- зупинивши сестру ,він продовжив ,- я бачив тебе з містером Брайном .,що ти на це скажеш ?- він знав ,що сестра довго вже кохає його друга та він ніколи в житті цю таємницю не видасть .

- Нерозумію про, що ти ,- дівчина відвела погляд до віконечка ,відкривши шторки вона вдивлялась у темні краєвиди ...та це їй не допомогло. 
- Ото ж бо я в твої амурні справи не лізу й ти не лізь ,- прикказуючи він помахав вказівним пальцем ніби то робивши настанови .
- Та зрозуміла я ...зрозуміла ,- ледь глянувши на брата , вона повернулась до темних краєвидів вдивляючись в кожну деталь то листя ,то ліхтарі ,які освічували небезпечну вуличку ,яка була порожньою .
- От і чудово ,- він знову закрив очі ,вдумуючтсь ...хто ж насправді така міс Дафні ..
Чому вона знайома з містером Денні ...де вона з ним познайомилась ? Що вона робила в той вечір в дома містера Едмонда....
На ці всі питання він збирався віднайти відповідь .
***