Дівчина ж сиділа й дивилась на те, як чорний принц не може обігнати білого принца ,її руки стукнули по сукні ,чоловік це помітив від цього його кутики губ піднялись в леть замітну усмішку .Ти така забавна ,та ти не схожа на людей та й на вампірів ,та чому я про це думаю ,нерозуміючи що твориться в його голові він відвернувся від неї .
- Та невже ,дивись ,- дівчина від цього аж стала аби переконатись в тому, що чорний принц переміг .
-Він виграв !!- радісно кричала Клара ,яка теж стала .
Дафна від радості обійняла дівчину ,ледь приобнявши її вона випромінювала щирі емоції .
- Він виграв . -нарешті відпустивши її з свої обіймів ,вона посміхнулась .
Вона правда ,як дитина ,все дивлячись на те, яка вона радісна .
Потрібно забрати виграш в букмекера .
Вона заховала бінокль в сумочку й підійшла до місіс Зельґи .
- Бабусь ,я йду заберу виграш ?- радісно промовила дівчина .
- Гаразд ,буть обережна .
-А знаєш візьми з собою Герка ,- любо сказала місіс Карен.
У трьох вони відправились забирати виграш .
- скілики поставила ?- запитала Клара .
-Та, так невеличку суму .- піднявши сукню вона спускалась сходами .
Невже вона й правду поставила мало ,я не вірю в це . І все ж що з нею не так ...поглянув на неї ,яка гомоніла про ,щось дівчаче з його сестрою .
Від неї якась дивна енергія відходить ,невже ...та ні це певне від Клари .
- може містом прогуляємось ?- запропонувала Клара ,яка не бажала покидати компанію міс Дафни .
- Я не проти ,- дівчина обернулась до чоловіка ,- ви йдете з нами ? - глянувши йому у темні очі тоді на вибриту бороду й зрештою очікувала на те, що він зайнятий й піде кудись .
- О звичайно ,йду ,- він приблизився до дівчат ,- міледі ,- запропонувавши свою руку в супровід двох дам .
Дафна відмовилась й йшла біля Герка поряд ,Клара ж не відмовилась .
- Чесно кажучи , я хочу дізнатись відповідь на одне питання ,- Клара глянула на дівчину.
- Що ж ви хочете дізнатись ,- йшовши перевулком , дівчина роздумувала, що за запитання їй поставить міс Клара .
- Міс Дафна ви вже заміжня ?- міс Клара добре вдивлялась в її руки та нічого не було помітно чи є в неї обручальне колечко чи ні ,вона була в темних рукавичках ,що добре все приховували .
Міс Клару дуже цікавило це питання ,адже вона помітила , як брат поводиться біля дівчини ,вона знала що міс Дафна мала б вийти за містера Валена та й знала про те ,що всі говорять ,що дівчина відмовить і йому .
Дівчина ледь усміхнувшись роздумувала як краще піднести відповідь .
- Поки ще ні ...чому питаєте .- дівчина запитально дивилась на Клару .
Дивно ...чому вона не заміжня ,містер Вален вже ,як тиждень перебуває в її маєтку , вона розірвала помолвку ....чи що ...
Герк мовчав ,він тільки слухав розмову дівчат ,не встряваючи ,йому було цікаво дізнатись чому ж Дафні не вийшла за містера Валена.
- Усім дуже цікаво й мені в тому числі ви всім бажана леді усі вас кликали заміж та ви усім відмовляли ...мені цікаво чи ви відмовите містеру Валену .
Почувши це дівчина ледь засміялась й відповіла у слід .
- Я ще нічого не знаю ,- та насправді дівчина давно знала ,що містер Вален не буде її чоловіком їй було байдуже , що буде робити цей покидьок та вона за нього не вийде заміж .
Дафна не помітила ,як сперлась на Герка переступаючи сходинку .
Герк ж не відмовився їй допомогти,він взяв її тендітну ручку й допоміг переступити сходинку .
За цим всім спостерігала Клара ,яка вже давно зробила висновки .
- Я хотіла вас запросити на свій банкет ,тиж прийдеш ? -дівчина призупинилась поглянула на леді ,яка граціозно йшла .Зупинившись під деревом , Клара тримала маленький клатч .
- .... Звичайно прийду .
Що там вже Клара придумала ,що за бал ...
Ну в принципі непогано .
- Ще дещо я хотіла маскарад ,я знаю воно не популярне ,та я вирішую ,що мені до вподоби .
- Клара ,скоро воно набере популярності,непереживай ...то в кого переодягнешся ? - зацікавлено глянула Дафна ,дівчина не відпускала руки Герка злехка спираючись на нього вона проходила вуличку ,її натиснули ці черевички ,натиснувши їй мизинчик дівчина ледве йшла .
Скривившись ледь вона призупинилась ,та від Герка нічого не скрити .
Що з нею ? Чому вона так повільно йде й спираються на мене немов бабуля якась ...розгледівши її він зрозумів у чому справа.
Нащо вона брала ці черевички ,ще й на такому каблуку ,в них нереально ходити .
- Зайдем у якесь кафе ,я хочу щось гаряче випити ,- він провів їх у затишну кав'ярню ,відкриваючи тяжкі двері почувся аромат запашної дорогої кави ,пропустивши дам вперед він зайшов слідом .
Вмостившись по зручніше він замовив каву й якийсь десерт для себе й дівчат .
Як він здогадався що я люблю тірамісу ...
Як же добре сісти ....
***