Розділ 7 (2)

- Може тобі б прогулятись з містером Валеном , Дейф казав , що ти його боїшся ... Але чому ?- дівчина вперше буде говорити з батьком який не кричить на неї ,а наоборот ніби то чекає коли вона відкриє свою душу .
Коли він встиг помінятись ....
Він ж злий мав приїхати тому ,що брат нічого не виграв.
- Батьку ....- дівчина вдихнула глибоко ,- містер Вален він справді мене лякає , я хочу щоби він поїхав додому,мені стане легше ....справді ...,- надіюсь він повірить ....дівчина ні капельки не боялась цього жирдайла ,вона терпіти не могла його хіба ,що її лякали ці погляди на ній ...
- Доню ,- він підійшов до доньки й обійняв її .
Дівчина впала в холодний піт .
Що з ним ...чому він себе так поводить ...
Тепер дівчина була насторожена і чекала чогось поганого ...її батько ніколи себе так не поводить 
- Доню ...ти ж розумієш що це твій майбутній чоловік ,ти маєш довіряти йому ,покладатись на нього ....ти....не повинна його боятись ,- зробивши свої настанови ,він присів на крісло .
- Батьку ...ми б могли іншого чоловіка мені знайти , я сама хочу обирати собі чоловіка мені з ним жити ...- закінчивши свою прозьбу ,вона помітила як у батька прикіпала кров .
- Ти не шануєш ,що тобі дають , я краще знаю !!!-дівчина ступила крок назад ,побачивши, як батько піднімає свою руку .
- Ти вийдеш за нього заміж ,або по хорошому ,або ж ...- він зупинився біля її щоки ,давши їй шанс .
- Ні батьку ...я не можу ,- дівчина стояла непохитно її ніби прикували -, не можу !- голосніший промовила дівчина .
Тоді ж вона й почула пощочену ,її було не просто боляче їй було гірко на душі ,що її батько не хоче й не бажає дослухатись до неї .
Вона стримувала слоьзи ,вона стояла немов в кайданах ...не могла поворухнутись .
- Ти ще можеш його покохати !- батько ніколи не дослухався до доньки. 
Я його ніколи ... ніколи не покохаю ...цей стариган ,від одних думок мене тошнить ,а він хоче щоби я з ним жила все життя .
Та я краще себе закопаю ...вбюся 
- Прошу батьку ,- дівчина благала його та вже все було вирішено .
***
- Чому це Дафна краще за мене ? - Дейф ходив по вулиці й жбурляв ногою камінці .
- Чому...чорт його забирай !- він не міх вгамувати ст після слів батька .
- Це все через діда ! От якби він мене брав на ті свої кляті полювання , а не Дафну !- він злісно говорив згадуючи ті часи ,коли ще дідо жив ,проходячи в темряві в саду .
Дідо брав Дафну до себе ,садивши на коня вони їхали полями на полювання ,він вчив її стріляти зі всього з лука ,з рушниці , з пістолета ,дівчина вміла й пастки робити ,вона знала , коли краще полювати в , яку пору року не можна виходити на полювання , дівчина знала все .

***
Наступний ранок почався з того,  що дівчина знову кудись збиралась ,та що правда на цей раз її мала забрати місіс Зельґа ,вона не буде тікати.
Очікуючи приїзду бабусі вона сиділа у бібліотеці ,сидівши серед книг дівчина читала роман .
Який ж він все таки  могутній ,уявляючи героя з казки на коні котрий приїхав битись з чародійом 
Що ж Дафні , потрібно подумати ...як позбутись цього містера Валена.
Батько не хоче розривати заручини ,тоді є один вихід ...втекти ...або ж бути Денні. 
- міс Дафні ,місіс Зельґа приїхала .- вклонившись служанка попросила дівчину спуститись .
***
- бабця Зельґа,- дівчина побігла жінці в обійми , спускаючись сходами вона обійняла місіс Зельґу ,яка стояла знизу .
- Мила моя ,ти якась бліда ...все добре ?- жінка завжди заступилась за онучку ,це її рідна кровинка й вона не могла ніяк допустити того щоби дівчину кривдили .
Нарешті сівши у карету ,вони покинули маєток.
- Ну люба ,як у тебе справи ? - місіс Зельґа сиділа навпроти дівчини.
Вмостившись по зручніше дівчина розповідала усе , що з нею сталось .
У місіс Зельґи накипала кров від злості 
- Як можна було вдарити тебе ,- жінка прислонила свою лодонь  до щоки дівчини .
Минаючи ліс вони опинились в місті ,звідки поїхали до арени 
- Місіс Карен теж буде ?- дівчина знала , що бабця не їздить сама на змагання .
- Звичайно ,- усміхнувшись ,вона не стала розказувати , що буде там містер Герк .
***