Розділ 7 (1)

Вони доїхали до будинку .
Завівши у темну конюшню конів вони зайшли у кремезний будинок ,дівчина швидко пігнала на гору переодіватись ,вона мала бути дома раніше батька ,адже ввечері мала бути розмова ...дівчина клопоталась знімаючи дорогезний костюм вона відвала сукню .
Невже вони живуть в одному маєтку ? Значить містер Денні не тутешній ...хм він і вправду живе у містера Едмонда ,я вже бачив , як він сюди приходив .
Простоявши ще пару хвилин ,він побачив ,як відчиняються двері .
Куди вони так пізно ...
Він прижмурившись побачив дівчину ...
Це ж міс Дафні ... А вона що тут забула ?
Точно вона ж їхній друг , міс Дафна казала Недовго думаючи він вирішив прослідкувати за нею .споглядаючи за леді ,яка сідлає коня її сукню роздував вітер піднімаючи легку тканину він оголив її щиколотки ,вона попрощалась з Едмондом..
А де ж містер Денні ...чому він не попрощався з нею ...дивно ...
- Все я поїхала ,- дівчина сівши на коня поїхала .
Вітер ніжно обвіював її лице й грався з її волоссям , дівчина заїжджала у темряву ,тільки ліс та вона ...і Герк .
Що ж подивимось куди ти так спішиш .
Він обережно підкрадався ,у темряві його не було ні видно ні чутно він ніби з'єднався з природою й вітром .
- Який красивий перстень ,- дівчина глазком глянула на руку ,перстень виблискував у темряві лісу ,просочуючись в глиб лісу світло місяця ...дававши дівчині освітлену дорогу .
Що ...чому у неї цей перстень ....їй відав містер Денні? ....напевне  бо інакше звідки їй взяти це ...
Але чому вона , тоді була в домі містера Едмонда так пізно .
Щось тут не чисто ....
Що вона там робила ...
Невже вона їде до себе в маєток ,він зупинився десь у темряві споглядаючи за нею як вона вїжає в маєток .
Що ж нічого цікавого...
Але чому вона так пізно ...їй не страшно було одній повертатись ? Дивно ...зазвичай дами в таку пору не їздять самі тим паче через ліс .
І все ж щераз доказує ,що вона не така , як всі ...
Чому вона так поспішала ... Хм дивно ....
Чоловік недовго затримуючись побачив ,що хтось ще заїжджає в маєток ...
Заховавшись за дерево він виглядав селуети .
Добре роздивившись він почув голоси містера Розбальта ,який лаявся на сина .

- Бісий син , твоя сестра і то краще стріляє ,позор !- зїзджаючи він злісно шипів.
Дейф скривився його жовна заграли ,він був розлючений ,він ненавидів коли батько говорив ,що Дафна краща за нього у чоловічих справах.
Що ...він про Дафну ?Вона вміє з рушниці стріляти ? Усміхнувшись він щось затіяв .
Як я і думав ти не така проста ...чому ж стільки всього приховують люди .
Вони ж живуть всього лишень раз й недовго ...ще й до того не цінують ні життя , ні почуттів ,обманюють й не радіють життю ...
Чоловік знав, як людям тяжко жити він досить давно живе й занадто добре знає людей .
Та все ж ця дівчина ...він такої не зустрічав ,він не розумів чим ж саме вона привернула його уяву.

***
Вух я встигла , дівчина була задоволена полюванням , нарешті їй ніхто не завадив виграти ...але поквитатися з містером Шіленом їй кортіло ,й з містером Герком вона не закінчила .
Який ж ти секрет дізнався ? Ти піддався тоді мені ...чи проспав ....ні певне проспав ,коли таке було, що чоловік піддається чоловіку ...ніколи отож ...
Почувся стукіт дверей .
Кого там нечистий приніс ...
- Дафні ...ти вже другий день не виходиш ...- проходячи в кімнату батько зачиняв двері .
Що я маю йому сказати ....
Дівчина кліпала своїми довгими віями й не розуміла що батько хоче від неї