Розділ 6 (6)

***
- Куди ти мене тащиш ?- дівчина з всієї сили відштовхнула його руку .
Зупинившись дівчина чекала на пояснення .
- О ні я все знаю Денні ,- почувши ці слова з уст Герка дівчина поблідняла .
Як він зрозумів , що я дівчина ? 
Таки спрацювало ,що ж за секрет ти таїш в собі ,його кутики губ розпочались в усмішку.
Я був правий ти щось скриваєш . Це цікаво ..поки я не дізнаюсь , що це за таємниця я не відпущу тебе .
- Що з тобою ? - він глядів на її обличчя , яке зблідло до коліру білих хмаринок .
- як ...як ...і де ти дізнався ?- дівчина з жахом говорила  дивившись на чоловіка шокованим виглядом .
Що він збирається робити ? Він тепер всім розкаже ? Якого милого він лізе не в свої справи .
Дівчина швидко дихала ,вдох видих ,її груди піднімались то вверх то вниз дихавши швидко її давила пов'язка на грудях ,яка скривала груди .
- Заспокойся нікому я не розкажу ,містер Денні не бажаєте зі мною позмагатись на мечах ?- він все ще дивився на неї з цікавістю .
- Хіба що пізніше ,- дівчина заспокоївшись відповіла .
- То що ви хотіли мені показати ?- зайшовши в лабіринт ,дівчина заблукала .
По обидві сторони були кущі які надавали їй проходу ,вона не розуміла в який бік їй потрібно було йти .
- Я знаю де вихід не хвилюйтесь .- не думав , що мені сподобається його лякати ,який він смішний .
Що правда у нього аура трохи інша ,  як в людей й подекуди похожа до жіночої але ж ...ні ...ні це просто так співпало ... 
- навіщо ми сюди прийшли ?- дівчина нічого не розуміла .
- Неважливо ,ми вертаємось ,- чорт все провалилось ,я думав вона сама розкаже секрет після того що я скажу ,що все знаю .
Його усмішка перетворилась у задумане лице .
- Ми ж запізнимося !- дівчина хотіла підняти сукню аби лекше було бігти ...та вона була у костюмі .
Що вона робить ? Дивно ...він взяв її за руку й потягнув вперед ніби то надаючи скорості .
- Вух ми встигли .- дівчина з полегшенням сказала .
Король приїхав вже досить давно ,він прибув зі своїм старшим сином ,молодшому всього 10 .
Постукавши об бокал містер Ґеральдо розпочав ,- дорогі панове сьогодні ми зібрались тут заради полювання ,я вітаю усіх хто прибув сюди й прошу вітання нашому королю ,- усі уважно слухали , а тоді почали вітати короля .
Король проходив по червоній доріжці й піднявся на підвищення .
- Я усіх вітаю на цій значній події ,бажаю виграти найсильнішому ,нехай ж переможе сильніший !!! Дякуємо містеру Ґеральдо за його діяльність .Розпочнімо ж наше полювання ,- йому передали пістолет у який він вистрілив .
Полювання розпочалось ,усім по черзі роздавали рушниці ,сідлаючи конів  знать розїжджалась по куточках ,хтось на пагорб, хтось у ліс ,хтось ж на поле ,а хтось лишався на місці .
- Ти де ходила ?- Едмонд вже місця собі не знаходив ,- куди ти пропала ? - він тримав її за руку ,не давши осідлати коня .
- Це все той дебіл , пішли я тобі усе розкажу ,- він відпустив її й вони рушили на якийсь з пагорбів поблище до лісу й подалі від людей .
- Ну ...- зупиняючи коня він глядів на дівчину .
- Едмонд ...він сказав ,що все знає ,- дівчина ледве трималась ,вона місця не знаходила собі .
- Що ,що ти сказала ,- Едмонд не міг повірити .
- Як ...коли він дізнався ?- він тримав у руках рушницю ,чуть би не опустивши її х рук .
- Я не знаю ...я нічого не знаю ,- у дівчини появились сльози на очах .
- Ну ...не треба сліз ,- він ледь доторкнувся її плеча постукуючи ,- ти зараз не дівчина ти в ролі чоловіка ....ти зараз Денні ,тому зберись ,- давши настанов він продовжив її заспокоювати .
- Ти правий ...я хочу виграти цей перстень ,я його виграю ,- дівчина зібравшись дістала рушницю ,прицілившись вона невдовзі вистрілила .
- стоп він ж не казав що іменно він знає ,можливо він просто тебе провіряв .- нарешті задумавшись він зрозумів ,що Герк блефував .
- Точно ...не казав ,значить він не знає ,- у дівчини появився настрій ,- що ж сьогодні я зобов'язана виграти ,- дівчина не випускала з рук рушницю.
Стоявши довгенько на цій лужайці вона вистрілювала в качок .