Бабусі часто обмінювались листами й сьогодні не виняток ,бабця Зельґа сиділа й щось писала перилом по папері занотувавши свої думки місіс Зельґа перечитала декілька разів ,пізніше закрила й відправила ,лист не повинен довго їхати адже вони сусіди ,саме так маєток місіс Зельґи і маєток сім'ї Харперів були поряд .
На перший погляд це близько та враховуючи величезні маєтки ,то території були досить далеченько один від одної .
Місіс Зельґа випила теплого чаю з невеличкої кружечки ,іспанським орнаментом розписана .
Поклавши на блюдце бабуся піднеслась й попрямувала до саду ...там росло безліч різних квітів ... бабця Зельґа доглядала за ними сама не підпускавши нікого до них ...правда коли від'їздила посправах то все ж садівники доглядали її милі квіточки.
***
Йшовши довгим коридором човгаючи черевиками по холодному каменю чоловік задумавшись ,роздивлявся портрети свої предків ...
- Дафна ж збрехала ? - пересунувши свій погляд на інший портрет продовжив свої роздуми містер Дейф .
Він все думав чи дівчина брехала тоді чи й вправду говорила правду .
- Дафні ...в наш час не легко вижити ...
- Якщо це й вправду був спектакль, то який мотив у неї був ?- згадуючи вчорашню вечерю .
- Ні я таки точно бачив ,що її очі сіпаються .- Дейф довіряв своїм очам ,він не забув цього тому все ,що зробила його сестра він пам'ятав .
***
Сьогодні повинна відбутись бранч на честь приїзду міс Клари. Дівчина ні капельки не замучилась з дороги.
Їй більше цікавило хто та дівчина і чому брат з нею розмовляв . Це вона просто зобов'язана вияснити. Тому змовившись з містером Брайном, він ж друг її брата .
Вони вирішили вести рослідування .
П'ючи прохолодний чай вона вела бесіду з Брайном .
- З чого почнемо ?- дівчина ще ніколи не вела розслідування .
Їй кортило вже в цю ж секунду почати переслідувати дівчину й з лупами , як справжні Шерлоки ходити .
Та це все потім спершу потрібно було мати план .
- Це буде не просто ,- трохи задумуючись він продовжив ,- потрібно намалювати її портрет так буде набагато легше ,- з'ївши маленьке шоколадне печенько .
Вони сиділи один на в проти одного їх оточувала сама природа ,різні квіти, які давно вже розцвіли й дерева ,які закривали сонце та все ж через листя просочувались промені сонця
- Так так ти правий ...але хто нам намалює її портрет ні я ні ти не вміємо цього робити ,- дівчина зі смутком глянула на Брайна її волосся ніжно охопив вітер ,нібито гравшись з ним .
Це було явно проблемою адже її бачив тільки він та вона ну і ще Герк але він ж їм нізащо не допоможе .
- Яка різниця ....тоді складемо опис її портрету і будемо за описом шукати .
Сидівши за зручним стільцем спершись на велику спинку він роздумував ,що ж буде краще .
Дівчина подивилась на чоловіка й усміхнувшись згодилась з його ідеєю.
Поправивши своє волосся ,дівчина завела пасмо волосся за вухо .
- Що ж тоді нам потрібен папір й ручка ,- дівчина подзеленькала в дзвіночок закликавши одну з служниць .
Зачекавши декілька хвилин ,в бісетку піднялась сходинками служанка , вклонившись очікувала на приказ від молодої дами .
- принеси нам по більше паперу й ручку й чорнило ,- відправивши її дівчина відпила небагато чаю з іспанської кружечки ,вона мала позолочений орнамент бідніші сім'ї ж мали простий орнамент .
- Так , а що ми напишемо ...що зазвичай пишуть там ?- дівчина ще ніколи в житті такого не робила ,вона не знала , як шукають людей ,та й їй загалом ніколи такого не треба було .
- Міс Клара ,містер Брайн ,- дівчина вклонившись принесла все необхідне що просила дівчина .
- О ти принесла ,дякую тобі ,- дівчина усміхнулась служниці й та за мить покинула поріг бісєтки .
- Так ...так у неї були косички ...темне волосся ,- почав згадувати ту дівчину яка стояла біля його друга .